- Верховний Суд розглядає справу № 910/4433/25 щодо ділянки на вулиці Турівській, 29-а в Подільському районі Києва, відомої як «лісопильня Сніжка».
- Столична прокуратура вимагає скасувати державну реєстрацію ділянки та рішення Київради про її оренду ТОВ «Форвард-А».
- Правоохоронці стверджують, що ділянка розташована в межах історично охоронних зон і має перебувати у державній власності.
- Суди перших двох інстанцій відмовили прокуратурі у задоволенні позовних вимог.
- ТОВ «Форвард-А» пов’язують з оточенням колишнього керівника ПрАТ «ХК «Київміськбуд» Ігоря Кушніра.
Судовий розгляд довкола ділянки на Турівській, 29-а
У Києві триває судовий розгляд щодо земельної ділянки на вулиці Турівській, 29-а, де розташована столітня будівля, відома як «лісопильня Сніжка». Столична прокуратура в судовому порядку вимагає скасувати державну реєстрацію цієї ділянки за територіальною громадою міста та оскаржити рішення Київради про її відведення в оренду ТОВ «Форвард-А».
Як стало відомо з матеріалу КиївВлада, Касаційний господарський суд найближчим часом може завершити розгляд справи № 910/4433/25. суд переніс розгляд касаційної скарги Подільської окружної прокуратури, яка оскаржує рішення судів перших двох інстанцій, що були програшними для правоохоронців.
Прокурори наполягають на скасуванні державної реєстрації права комунальної власності територіальної громади Києва на ділянку площею 0,0398 га на вул. Турівській, 29-а, а також реєстрації цієї землі в Державному земельному кадастрі. Крім того, вони вимагають визнати незаконним та скасувати рішення Київради №1742/9708 від про відведення ділянки в оренду ТОВ «Форвард-А».
На переконання правоохоронців, ця земля має знаходитися лише у державній власності, оскільки розташована в межах історично охоронних зон: «Культурного шару Подолу», заповідника «Стародавній Київ» та «Історичного ландшафту Київських гір і долини річки Дніпра». Відповідно, передавати вказану ділянку в оренду мала Київська міська державна адміністрація (КМДА), а не Київрада.
Історія об’єкта та спроби забудови
На початку XXI століття будівля на вул. Турівській, 29-а була у власності територіальної громади Києва і закріплена за КП «Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт» («СУППР»). Через аварійний стан об’єкта, місто планувало його знесення та залучення інвестора для нового будівництва. Київрада рішенням №889/2299 погодила списання об’єкта та дозвіл ТОВ «Інвестсервіс Плюс» на його знесення з умовою передачі громаді Києва нежитлових приміщень площею 564 кв.м у новій будівлі. Проте компанія не виконала зобов’язань.
Київрада рішенням №475/1136 змінила інвестора на АТ «Трест «Київміськбуд-1», але і цей проєкт не був реалізований. Надалі будівля кілька разів змінювала власників: у 2013-ому – ТОВ «М-Вініл», у 2014-ому – ТОВ «Консультаційний центр «Основа», а в 2019-ому – ТОВ «Форвард-А».
Улітку 2023-го року почався демонтаж будівлі, який був зупинений Департаментом охорони культурної спадщини КМДА через відсутність дозвільних документів. Роботи відновилися у вересні, але були повторно зупинені Департаментом територіального контролю КМДА. У листопаді минулого року будівельна техніка залишила майданчик.
Подільське управління Нацполіції Києва відкрило кримінальне провадження №12023100070002104 за фактом руйнування об’єкта культурної спадщини, хоча будівля не мала офіційного охоронного статусу. Подільський районний суд наклав арешт на будівлю із забороною продажу чи перереєстрації.
На початку червня 2024-го Консультативна рада при Департаменті охорони культурної спадщини КМДА погодила концепцію будівництва торговельно-офісного центру на 9-11 поверхів. При цьому, архітектором проєкту виявився співробітник Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Микола Віхарев.
у Київраді зареєстрували проєкт рішення №08/231-859/ПР щодо передачі ділянки площею 0,039 га (кадастровий номер – 8000000000:85:297:0002) в оренду ТОВ «Форвард-А» для будівництва багатоквартирного житлового будинку. Управління правового забезпечення діяльності Київради повернуло цей документ без погодження , вказавши на відсутність затвердженого Детального плану території (ДПТ) та заборону передачі в оренду ділянок історико-культурного призначення без ДПТ.
Незважаючи на зауваження та протести громадських організацій, зокрема ГО «Спадщина», Київрада рішенням №1742/9708 від погодила землевідвід. Проте договір оренди досі не укладено.
Аргументи прокуратури та позиція влади
У квітні 2025 року столична прокуратура подала позов щодо скасування рішення Київради про відведення ділянки в оренду ТОВ «Форвард-А» та скасування її державної реєстрації. Правоохоронці обґрунтовують свої вимоги тим, що землі історико-культурного призначення, на яких розташовані пам’ятки археології, є обмежено оборотоздатними та не можуть перебувати у власності інших суб’єктів, окрім держави. На думку прокуратури, Київрада не мала права передавати цю землю в оренду, оскільки ділянка де-юре перебуває в державній власності, будучи розташованою в межах пам’ятки археології місцевого значення «Культурний шар Подолу», Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ» та пам’ятки ландшафту та історії місцевого значення «Історичний ландшафт Київських гір і долини річки Дніпра».
Крім того, прокуратура зазначає, що Київрада, не будучи розпорядником спірної землі, не могла визначати її цільове призначення та протиправно віднесла ділянку до категорії земель житлової та громадської забудови.
Інститут історії НАН України підтвердив, що на спірній ділянці розташований будинок, який має значну культурну, історичну, археологічну, естетичну, етнологічну цінність.
Департамент охорони культурної спадщини КМДА наразі вживає заходів для внесення будівлі до Переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини Києва.
Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили правоохоронцям у позові. столичний госпсуд відхилив позов, вказавши, що прокуратура не довела, що ділянка знаходиться в межах зазначених пам’яток. Північний апеляційний господарський суд також відмовив прокуратурі. Справа триває у Верховному Суді.
Забудовник та його зв’язки
ТОВ «Форвард-А» зареєстровано у листопаді 2006 року. Керівник – Олександр Цмех, засновники та кінцеві бенефіціари – Світлана Рахмайлова та Світлана Шевчук. Обидві особи, за інформацією ЗМІ, входять до оточення Ігоря Кушніра, колишнього президента ПрАТ «ХК «Київміськбуд» (очолював компанію з квітня 2012 року по грудень 2023 року).
- Світлана Шевчук є дружиною віцепрезидента «Київміськбуду» Едуарда Шевчука, який тимчасово очолював ПрАТ після звільнення Кушніра.
- Світлана Рахмайлова та її чоловік Василь Рахмайлов є власниками ТОВ «БПК «Ягуар» і ТОВ «Ягуар», які, за даними ЗМІ, у 2020-2021 роках отримали від «Київміськбуду» близько 1 млрд гривень за будівництво житлових комплексів.
Звільнення Ігоря Кушніра відбулося на фоні низки журналістських розслідувань, зокрема від «Bihus.info», які вказували на виплати «Київміськбудом» понад 3 млрд гривень компаніям, наближеним до Кушніра, у 2020-2021 роках. Також розслідування виявили забудову елітними котеджами землі в Козині, переданої Київрадою «Київміськбуду», та придбання дружиною Кушніра вілли на Лазуровому узбережжі орієнтовною вартістю 20 млн євро.
Ігор Кушнір, ймовірно, продовжує діяльність на столичному ринку забудови через девелоперську компані «BudCapital», де його партнером може бути Вадим Столар. Під брендом «BudCapital» зводиться котеджне містечко «Inwood» у Конча-Заспі, щодо якого також відкриті провадження Нацполіції.
Проблеми збереження культурної спадщини
Міська влада Києва в останні десятиліття стикається з викликами щодо охорони історичних будівель. Незважаючи на заяви про збереження та неприпустимість знесення, практична реалізація таких обіцянок часто відсутня.
У серпні 2021 року Київрада «ввела мораторій» на будівництво та реконструкцію, що могла торкнутися 119 історичних будівель. Проте експерти назвали це рішення популізмом, оскільки воно не містило дієвих механізмів збереження, а лише рекомендації власникам утримуватися від робіт.
Мер Києва Віталій Кличко у травні 2021 року звинуватив Міністерство культури та інформаційної політики у сприянні знищенню пам’яток. За його словами, з 1509 об’єктів, запропонованих КМДА для внесення до Державного реєстру нерухомих пам’яток, міністерство ухвалило рішення лише щодо 23.
