- З початку року на зміцнення енергетичної стабільності столиці витрачено понад 16 мільярдів гривень.
- До кінця поточного року планується додатково інвестувати від 4,5 до 5 мільярдів гривень.
- Для повної реалізації заходів із підвищення стійкості місту необхідно близько 1,5 мільярда євро.
- У січні року в Києві було знищено всю внутрішню генерацію, що призвело до дефіциту потужностей.
Київ продовжує нарощувати інвестиції у підвищення енергетичної стабільності та підготовку до опалювального сезону, однак повне вирішення проблеми вимагає значних додаткових коштів та часу. За даними kyivoperativ.info, з початку року на ці цілі вже спрямовано понад 16 мільярдів гривень, що суттєво перевищує 2 мільярди гривень, витрачені минулого року.
Інвестиції та фінансові потреби
Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики (ЦДЕ), повідомив, що до кінця поточного року передбачається додатково витратити від 4,5 до 5 мільярдів гривень. Ці інвестиції, що вдесятеро перевищують попередні обсяги, спрямовані на елементи безпеки, зокрема, на захист високовольтних підстанцій та забезпечення резервного живлення для ключових систем каналізації та опалення.
«Це насправді в десять разів більші інвестиції, які спрямовані на елементи безпеки. Мова йде про захист високовольтних підстанцій, резервне живлення для ключових систем каналізації та опалення»
— зазначив Харченко під час обговорення теми «Україна перед зимою: енергетичні виклики, оборонні питання та нові дипломатичні реалії» в інформаційному агентстві «Інтерфакс-Україна» . Водночас, для реалізації всіх необхідних заходів із підвищення стійкості місту знадобиться близько 1,5 мільярда євро.
Джерела фінансування та затримки
Підготовка Києва до опалювального сезону цього року фінансувалася переважно коштами з місцевого бюджету, тоді як частка центрального бюджету становила лише близько 10%. За словами директора ЦДЕ, національний бюджет перебуває у складній ситуації, і протягом більше місяця платежі на казначейських рахунках були заблоковані. Це суттєво вплинуло на діяльність місцевих органів влади та хід підготовки до зимового сезону. Внаслідок чотиритижневої паузи частину обладнання, яке планувалося встановити до листопада-грудня, доведеться запускати в роботу пізніше.
Наслідки втрати генерації
Харченко нагадав, що у січні року в Києві була знищена вся внутрішня генерація. До цієї події столиця мала 1,3 ГВт внутрішніх генеруючих потужностей при споживанні близько 2 ГВт за температури -10°C та 1,2 ГВт за поточної погоди. Втрата цих потужностей призводить до значних наслідків, зокрема, до відключення метрополітену та переходу на резервне живлення насосних станцій водоканалу, які в таких умовах не можуть забезпечити повний сервіс. Це, за його словами, викликає «глибокий сум у киян».
Виклики та перспективи
Місто вжило заходів для захисту важливих систем від техногенних катастроф. Проте, як пояснив фахівець, забезпечення тиску у водопровідній мережі для циркуляції води та наповнення резервуарів є однією задачею, тоді як підтримка належного тиску в районах, розташованих на пагорбах, таких як Печерськ, без роботи основних ліній енергопостачання на об’єктах водоканалу, є неможливою. З огляду на це, «певні незручності цієї зими майже неминучі».
Харченко також підкреслив, що реалізація технічних проєктів для підвищення енергетичної стійкості в багатьох містах неможлива за один сезон через інженерні та регуляторні обмеження. Для цього потрібно два-три роки, оскільки значна частина часу (сім-вісім місяців) витрачається на оформлення документів, перш ніж розпочнеться будівництво резервних систем живлення, генераторів та когенераційних децентралізованих станцій.
Загалом, Київ потребує близько 1,5 мільярда євро для виконання всіх необхідних заходів із забезпечення стабільності. У масштабах країни потреба становить 250-300 мільярдів гривень щорічно протягом наступних щонайменше двох років.
