Кабінет Міністрів України, вищий орган виконавчої влади країни, висловив серйозні зауваження столиці через відсутність затвердженого комплексного документа з підготовки до опалювального сезону / років та чітких графіків. Попри виділення Києву 2 млрд грн на ці потреби, уряд вказав на недоліки в документальному оформленні плану.
- Кабінет Міністрів виділив Києву 2 млрд грн на підготовку до зими, що втричі менше запитуваної суми.
- Столиця не оформила комплексний план підготовки до опалювального сезону 2026/2027 у належному документальному форматі.
- План має передбачати захист 57 об’єктів критичної інфраструктури та встановлення понад 200 МВт додаткової генерації.
- Президент Володимир Зеленський ще у наголошував на відставанні Києва.
- Рада національної безпеки і оборони України (РНБО) затвердила плани стійкості всіх регіонів, крім Києва, у , а пізніше Київський міський рад прийняв його до роботи.
Як зазначається у матеріалі kiev.informator.ua, зауваження пролунали на засіданні Координаційного центру з реалізації комплексних планів стійкості регіонів. Інші міста та регіони рухаються за графіком, тоді як Київ залишається серед тих, хто відстає.
Зауваження віцепрем’єр-міністра Олексія Кулеби
Віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олексій Кулеба у своєму Telegram-каналі наголосив, що столиця досі не має затвердженого комплексного плану стійкості.
«Столиця досі не має затвердженого комплексного плану стійкості. Робота має бути переведена в чіткий документальний формат – з реальними графіками виконання, визначеними відповідальними особами, підписаними рішеннями та постійним контролем результатів», – заявив Олексій Кулеба.
Цей план має на меті захист 57 об’єктів критичної інфраструктури та встановлення понад 200 МВт додаткової генерації. Це забезпечить функціонування систем тепло- та водопостачання, водовідведення та інших об’єктів до кінця . Проте, розвиток розподіленого теплопостачання потребує доопрацювання, і розробникам доручено завершити цю частину до початку .
Контекст проблеми та фінансування
Президент України Володимир Зеленський ще у вказував на відставання Києва від графіка підготовки до наступного опалювального сезону. Він зазначав, що кінцевий термін реалізації планів стійкості для всіх міст та громад – . У РНБО спершу затвердила плани всіх регіонів, крім Києва, проте пізніше його було прийнято до роботи після голосування в Київській міській раді.
Бюджет Києва на затверджено на рівні понад 106 млрд грн, що є найбільшим бюджетом після державного. Водночас, перегляд бюджету з урахуванням потреб підготовки до опалювального сезону не проводився, і план стійкості у міському бюджеті досі не передбачений.
Загалом Кабінет Міністрів України направив 67,8 млрд грн на підготовку регіонів до опалювального сезону в рамках планів стійкості. Виділення додаткових коштів стало можливим після ухвалення Верховною Радою України змін до державного бюджету. Олексій Кулеба також висловив подяку народним депутатам за рішення про виділення додаткових 40 млрд грн на реалізацію планів стійкості по всій країні.
Політичний вимір та умови фінансування
Протистояння між урядом та столичною владою навколо плану стійкості тривало кілька місяців та набуло політичного виміру. Хоча у вдалося зняти політизацію після спільної наради Кабміну та Київської міської державної адміністрації (КМДА), а позицію столичної адміністрації описали як «реалістичну», подальший розвиток подій свідчить, що напруга остаточно не зникла.
Однією з окремих умов для отримання державного фінансування була вимога включити до документа елементи децентралізації теплопостачання. Раніше уряд очікував від Києва децентралізації теплопостачання; прем’єр-міністр Юлія Свириденко наполягала, що столиця має прописати відновлення тепла в зонах дії ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 та Дарницької ТЕЦ. Допоки Київ не упорядкує документальну частину плану, питання повноцінного державного фінансування залишатиметься відкритим.
