У столиці України розпочали роботу нові когенераційні установки. Це є частиною системної роботи міста над підвищенням енергетичної стійкості, яка включає розширення потужностей, впровадження резервних систем та будівництво захисних споруд.
Ключові кроки для зміцнення енергостійкості Києва
- Запущені чотири нові когенераційні установки, кожна потужністю 4,5 МВт.
- Завершено будівництво об’єктів розподіленої когенерації сумарною потужністю близько 60 МВт.
- До року Київ планує збільшити додаткові когенераційні потужності приблизно на 200 МВт.
- Встановлено три дизельні генератори загальною потужністю понад 15 МВт для забезпечення безперебійного водопостачання.
- Місто розробляє Комплексний план стійкості, що включає близько 200 проєктів та заходів.
- На заходи з енергостійкості заплановано 30 млрд грн, фінансування очікується за принципом 50 на 50 з державним бюджетом.
Розширення когенераційних потужностей та захист інфраструктури
За інформацією мера Києва Віталія Кличка, у столиці введено в експлуатацію нові когенераційні установки. Кожна з чотирьох таких установок має потужність 4,5 МВт. Паралельно із запуском нових систем, на об’єкті триває будівництво захисту другого рівня. Як зазначається у матеріалі kyiv24.news, ці кроки є частиною реалізації Комплексного плану стійкості міста.
Міський голова повідомив, що вже завершено будівництво нових об’єктів розподіленої когенерації, які сумарно генерують близько 60 МВт електроенергії. Додатково понад 100 МВт потужностей перебувають на різних етапах реалізації. Загальна мета Києва — отримати близько 200 МВт додаткових когенераційних потужностей до року.
Забезпечення безперебійного водопостачання
Окрім розвитку енергетичних потужностей, Київ приділяє увагу резервуванню систем водопостачання. Для забезпечення безперебійної роботи об’єктів водопостачання вже встановлено три дизельні генератори, загальна потужність яких перевищує 15 МВт. До кінця року місто має намір створити резервні потужності для систем водозабезпечення обсягом близько 40 МВт.
Комплексний план стійкості: стратегічні напрямки
Комплексний план стійкості Києва, за словами Віталія Кличка, охоплює майже 200 проєктів та заходів. Серед основних напрямків:
- Захист критичної інфраструктури.
- Відновлення об’єктів, пошкоджених внаслідок російських атак.
- Розвиток розподіленої генерації.
- Створення резервних систем водо- і теплопостачання.
- Встановлення сонячних електростанцій у закладах освіти.
- Реалізація заходів з підвищення енергонезалежності житлових будинків та медичних закладів.
Фінансування та виклики реалізації
Мер столиці зазначив, що Київ та уряд досягли домовленостей щодо пріоритетних заходів з енергостійкості на суму близько 30 млрд грн. Планується, що фінансування здійснюватиметься за принципом паритету — по 50% коштів буде виділено з міського та державного бюджетів.
Раніше, у травні, Віталій Кличко заявляв про необхідність термінового залучення ще 3 млрд грн для міста. Загальна потреба на закупівлю обладнання та створення резервної системи теплопостачання для ТЕЦ-5 оцінювалася приблизно у 9 млрд грн.
Уряд уже виділяв кошти на підготовку столиці до опалювального сезону: наприкінці травня було надано майже 1 млрд грн, а Кабінет Міністрів України, як вищий орган у системі органів виконавчої влади, ухвалив рішення про виділення додаткових 2 млрд грн. Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України (Мінвідновлення) повідомило, що близько 1,2 млрд грн з цієї суми спрямують на інженерно-технічний захист об’єктів критичної інфраструктури, а майже 800 млн грн – на розвиток резервної теплової генерації в зоні обслуговування двох столичних ТЕЦ.
Попри це, Міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олексій Кулеба висловив зауваження, зазначивши, що Київ досі не має затвердженого комплексного плану стійкості на осінньо-зимовий період, існують серйозні питання до його підготовки.
