Міська влада Києва активно реалізує заходи з підготовки столиці до осінньо-зимового періоду, зосереджуючись на посиленні енергетичної стійкості, відновленні інфраструктури та забезпеченні належних умов для мешканців у разі надзвичайних ситуацій. Основні зусилля спрямовані на відновлення пошкоджених об’єктів, створення резервних джерел енергії та розширення мережі пунктів обігріву.
- Планується облаштувати по місту, що вдвічі більше, ніж торік.
- До кінця року передбачається створення додаткової теплової генерації.
- Наразі вже запущено резервного живлення від когенераційних установок із запланованих .
- Роботи, за які відповідає місто, виконано на та більше.
- Загальне фінансування підготовки до зими становить 22 мільярди гривень.
Стратегічні напрямки підготовки
Петро Пантелеєв, виконувач обовʼязків першого заступника голови КМДА (Київська міська державна адміністрація), розповів в інтервʼю LB.ua про ключові аспекти плану стійкості столиці. До них належать відновлення пошкодженого обладнання ТЕЦ, захист критичної інфраструктури, створення резервних джерел генерації енергії та резервної мережі теплопостачання. За його словами, роботи, що знаходяться у компетенції міста, вже виконані на 50% і більше.
Відновлення та посилення енергопостачання
Місто реалізує низку кроків для забезпечення стабільного тепло- та енергопостачання. Це включає повне відновлення об’єктів теплопостачання та часткове відновлення енергоблоків. Заплановано повернути в дію близько 350 МВт енергопотужностей, а до кінця року – ще 100 МВт.
Для посилення енергетичної безпеки створюється 1000 МВт додаткової теплової генерації. Це досягається за рахунок використання резервних джерел, встановлення локальних котелень, а також заміни та посилення старих котлів і насосів.
Окрім цього, Київ прагне запустити до кінця року 200 МВт резервного живлення від когенераційних установок. Наразі вже функціонує 60 МВт із наявного обладнання на . Фінансування для створення резервних систем теплопостачання та інженерно-технічного захисту об’єктів критичної інфраструктури має надходити з державного бюджету.
Розширення мережі пунктів обігріву
Враховуючи ризики нових обстрілів, місто готує вдвічі більше опорних пунктів обігріву, ніж минулого року. Замість приблизно п’яти шкіл у кожному районі столиці, буде облаштовано по десять навчальних закладів, що функціонуватимуть як пункти обігріву. Це дозволить створити загалом 100 таких пунктів по місту, кожен з яких матиме автономне тепло та живлення. У разі аварійного вимкнення електрики чи опалення ці пункти відкриватимуться для всіх мешканців відповідного району.
Підтримка мешканців та відновлення
У міському бюджеті передбачено рекордну суму на програми співфінансування підготовки житлових будинків до зими. Програмами для купівлі резервного живлення охоплено понад 1000 будинків. Наразі у столичних багатоповерхівках вже працює 200 сонячних електростанцій. За інформацією kyiv24.news, місто також фінансує будівництво та ремонт укриттів, а також відновлення будинків після обстрілів. За словами Пантелеєва, наслідки кожного балістичного обстрілу завдають збитків на суму від 300 до 500 мільйонів гривень.
Раніше мер Києва Віталій Кличко заявляв, що, окрім виконання плану стійкості, Київ реалізує низку інших проєктів для підготовки до опалювального сезону. Ці заходи включають підвищення енергостійкості житлового та соціального секторів, а також відновлення пошкоджених енергообʼєктів. Загальна сума фінансування підготовки Києва до зими становить 22 мільярди гривень.
