- Працівники Національної бібліотеки України імені Володимира Вернадського повідомили про критичні умови зберігання фондів.
- Йдеться про промерзання приміщень, затоплення книгосховищ та брак персоналу.
- Адміністрація бібліотеки заперечує пошкодження видань, але визнає необхідність капітального ремонту будівлі.
- Установа налічує близько 17 мільйонів одиниць зберігання.
Працівники Національної бібліотеки України імені Володимира Вернадського, найбільшої книгозбірні країни, повідомили про погіршення умов зберігання фондів та значний брак персоналу. Ситуація, за їхніми словами, набула критичного характеру, поєднуючи промерзання приміщень взимку та затоплення книгосховищ.
Згідно з інформацією, наданою працівниками, взимку низькі температури спричинили розмерзання водопровідних та каналізаційних труб у будівлі на Голосіївському проспекті. Під час танення снігу вода почала проникати до книгосховищ через дах. Про це повідомляє УП.Культура.
Одна з працівниць, яка побажала залишитися анонімною, розповіла виданню, що проблеми з умовами зберігання існують щонайменше десять років, проте за останній рік ситуація суттєво погіршилася. Вона описала, як «все це лилося, тонни води, черпалося», що призвело до затоплення багатьох книг. Точну кількість пошкоджених матеріалів назвати неможливо через обмежений доступ до частини приміщень, але відомо, що постраждали дисертації, які не вдалося належно висушити.
Крім того, бібліотека зіткнулася з гострою нестачею персоналу. Після звільнень у на 27 поверхах книгосховища залишилося працювати лише 15 людей, що призвело до дворазового збільшення навантаження. Через брак місця частина видань зберігається у підвалах, іноді безпосередньо на підлозі.
Позиція адміністрації
Заступниця генеральної директорки бібліотеки з наукової роботи Юлія Половинчак спростувала інформацію про пошкодження книжок внаслідок прориву труб. Вона зазначила, що опалення не працювало лише десять днів взимку, а температура у фондосховищах підтримувалася на рівні 17-19°C, при цьому вологість вимірювалася двічі на день.
«Читач при 19 градусах навряд чи комфортно почуватиметься. Книжці нормально. Умови для книг забезпечити легше, аніж для людей», — пояснила Юлія Половинчак.
Щодо версії про прорив труб у книгосховищі, Половинчак припустила, що працівники могли сплутати це з аварією за межами будівлі, яка сталася до повномасштабного вторгнення. Водночас, вона підтвердила, що дах бібліотеки справді потребує капітального ремонту, а наразі проводяться лише часткові ремонтні роботи.
«Нам потрібен великий ремонт. Бібліотека має розкішну архітектуру, її будували в пізньорадянський період. Ви бачили, як зараз виглядає фасадна частина? Її треба реставрувати», — зауважила заступниця генеральної директорки.
Масштабний ремонт, який мав охопити фасад, вікна, стелі та енергосистему, планували розпочати ще до повномасштабного вторгнення. У січні бібліотека отримала фінансування на підготовку робіт, однак кошти були перенаправлені на інші нагальні потреби.
Кадровий дефіцит та вплив війни
Наразі в бібліотеці працює близько 800 людей. Однак, за словами Юлії Половинчак, низькі зарплати та брак фінансування ускладнюють залучення молодих спеціалістів. Частина працівників виходить на пенсію, змінює професію або йде до війська, що поглиблює кадровий дефіцит. Це відбувається на тлі перевантажених книгосховищ.
Ситуація ускладнюється також через війну. Під час повітряних тривог та відключень електроенергії бібліотека обмежує доступ відвідувачів. Видача книжок стає неможливою, якщо не функціонують ліфти. Найцінніші стародруки та артефакти зберігаються у спеціально обладнаних приміщеннях із сейфами. Деталі евакуації фондів адміністрація не розкриває через статус об’єкта критичної інфраструктури.
