Перейти до змісту
Економіка міста

Київ відновив понад половину критичної інфраструктури та залучив мільярди на зимову підготовку

Відновлення інфраструктури Києва

У Києві відновлено понад половину критичної інфраструктури, пошкодженої взимку 2025-2026 років. На ці цілі місто акумулювало значні кошти, включаючи міжнародні кредити та державну підтримку. Про це повідомив в.о. першого заступника голови Київської міської державної адміністрації (КМДА) Петро Пантелеєв на брифінгу .

Ключові показники та джерела фінансування:

  • Відновлення критичної інфраструктури: понад 50% від запланованого обсягу.
  • Акумульовані кошти: понад 10 млрд грн з міського бюджету та коштів підприємств.
  • Державна підтримка: приблизно 10 млрд грн виділено державою.
  • Міжнародні кредити: 5 млрд грн залучено від міжнародних фінансових інституцій.
  • Побудова когенераційних установок: потужністю понад 65 МВт.
  • Дизельні електростанції: потужністю понад 16 МВт.

Фінансування та реалізація Плану стійкості

За словами Петра Пантелеєва, Київ активно працює над залученням кредитних коштів, співпрацюючи як з міжнародними фінансовими інституціями, так і з державними банками. Вже залучено 5 млрд грн, і ця робота триває. Загалом, на реалізацію заходів Плану стійкості, крім міського бюджету, значні кошти надала держава.

“З міського бюджету і коштів підприємств на реалізацію заходів Плану стійкості виділено понад 10 млрд грн. Приблизно стільки ж коштів виділено державою, тому зараз роботи тривають по всіх напрямках”, — зазначив Пантелеєв.

Відновлення та підготовка потужностей

Підготовка потужностей, знищених внаслідок ворожих дій, виконана на понад 60%. Плани з будівництва когенераційних установок реалізовані на понад 65%. Місто вже збудувало когенераційні установки загальною потужністю понад 65 МВт та дизельні електростанції потужністю понад 16 МВт. Ці заходи спрямовані на підвищення енергетичної стійкості столиці.

Окрім того, особлива увага приділяється підготовці житлового фонду до опалювального сезону. Зокрема, готується електрогосподарство будинків, адже за відсутності опалення електрична інфраструктура працює з додатковим навантаженням. З міського бюджету виділено 800 млн грн на ремонт щитових, планується виконати роботи на 742 об’єктах протягом поточного року, з яких 20% вже завершено.

Енергостійкість громад та резервне теплопостачання

Місто також підтримує ініціативи щодо підвищення енергостійкості окремих будинків через співфінансування. На ці цілі з бюджету було виділено 500 млн грн. Станом на початок серпня, близько 2 тисяч будинків вже стали енергостійкими. Як зазначається у матеріалі kiev.informator.ua, громади встановлюють додаткові генератори, інвертори з батареями та сонячні панелі. Понад 200 будинків вже оснащені сонячними електростанціями, деякі з яких вже продають електроенергію в зовнішню мережу.

Столиця також активно розбудовує резервну систему теплопостачання, зводячи понад 1600 МВт розподіленої теплової генерації. Це включає як модульні блокові котельні, так і модернізацію існуючих джерел.

Мер Києва Віталій Кличко раніше заявляв, що ремонт пошкоджених енергооб’єктів виконано на 65%, а на потреби Плану стійкості залучено понад 10 млрд грн, зокрема кредитних коштів на суму понад 5,2 млрд грн від міжнародних партнерів. Найбільшим викликом він назвав будівництво резервного теплопостачання, оскільки заміщення ТЕЦ у масштабах Києва оцінюється у 2,1 ГВт потужності.

Водночас, депутат Київської міської ради від фракції “Європейська Солідарність” Леонід Ємець висловив стурбованість щодо повільного освоєння коштів на План стійкості через чинні законодавчі процедури. Він зазначив, що первинний бюджет Плану стійкості у 60 млрд грн був скорочений до 30 млрд грн, і прогнозував взаємні звинувачення на засіданні Ради національної безпеки і оборони (РНБО) щодо незаміщених потужностей.