Київська міська влада прозвітувала про виконання міського бюджету на та Програми економічного і соціального розвитку (ПЕСР) за першу половину поточного року. Незважаючи на те, що дохідна частина бюджету не досягла планових показників, загальні надходження та видатки зросли порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Ключові показники бюджету Києва за січень-червень 2026 року
- Дохідна частина: 64,8 млрд гривень, що на 8,4% менше від плану, але на 13% більше, ніж у першому півріччі .
- Видаткова частина: 51,6 млрд гривень, що на 12,1 млрд гривень більше, ніж за аналогічний період .
- Пріоритетні напрямки видатків: освіта (20,5 млрд гривень), транспортно-дорожня сфера (8,8 млрд гривень), соціальний захист (6,1 млрд гривень).
- Витрати на державне управління: 2,4 млрд гривень, з яких 1,9 млрд гривень – заробітні плати посадовців.
- Виконання ПЕСР: освоєно 2,7 млрд гривень із 20,9 млрд гривень запланованих на рік (13%).
Надходження до бюджету: джерела та обсяги
За перші шість місяців до бюджету Києва надійшло 64,8 млрд гривень податків, зборів та інших платежів. Цей показник на 8,4% нижчий за запланований, проте на 8,4 млрд гривень (13%) перевищує надходження за аналогічний період .
Основним джерелом наповнення міської скарбниці, як і в попередні роки, залишається податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), який приніс 25,9 млрд гривень. Це на 4,2% менше, ніж було заплановано. Місцеві податки та збори, включно з єдиним податком (8,6 млрд гривень), податком на нерухоме майно (1,2 млрд гривень) та орендною платою за землю й земельним податком (3,3 млрд гривень), склали 13,3 млрд гривень. Від сплати підприємствами податку на прибуток бюджет отримав 12,7 млрд гривень, від акцизного податку – 2,9 млрд гривень.
Витрати бюджету: пріоритети та деталізація
Видаткова частина бюджету Києва в першому півріччі становила 51,6 млрд гривень. Це на 12,1 млрд гривень більше, ніж за аналогічний період . Загалом на поточний рік заплановано освоїти 137,5 млрд гривень, тому за січень-червень рівень виконання планових показників досяг близько 37,6%, що на 1,7% перевищує показник у відсотковому відношенні.
Основні напрямки видатків (січень-червень 2026 року)
| Напрямок видатків | Сума (млрд грн) | Частка від загальних видатків |
|---|---|---|
| Освіта | 20,5 | 39,7% |
| Транспорт і дорожнє господарство | 8,8 | 17,1% |
| Соціальний захист та забезпечення | 6,1 | 11,81% |
| Державне управління (Київрада, КМДА, РДА) | 2,4 | – |
| Житлово-комунальне господарство (ЖКГ) | 2,7 | 5,34% |
| Інвестиційна діяльність | 2,5 | 4,95% |
| Охорона здоров’я | 2,4 | 4,69% |
| Фізична культура і спорт | 0,7316 | 1,42% |
| Зв’язок, телекомунікації та інформатика | 0,295 | 0,57% |
| Захист населення і територій від НС | 0,186 | 0,36% |
Найбільше коштів (20,5 млрд гривень) було спрямовано на освіту, що на 4,7 млрд гривень більше, ніж у першому півріччі . Значна частина цих коштів (11,1 млрд гривень) забезпечила загальну середню освіту для 267,5 тис. дітей, а 4,4 млрд гривень – дошкільну освіту для 63,9 тис. дітей.
На другому місці – витрати на транспорт і дорожнє господарство (8,8 млрд гривень). З них 4,9 млрд гривень становили відшкодування різниці в тарифах для комунальних підприємств «Київпастранс» та «Київський метрополітен», які є муніципальними підприємствами, що забезпечують пасажирські перевезення в столиці. Додатково, 1,4 млрд гривень витрачено на утримання дорожньої інфраструктури, а 316,6 млн гривень – на будівництво метро на Виноградар.
Видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення склали 6,1 млрд гривень. Ця сума включає 1 млрд гривень на матеріальну допомогу киянам, зокрема постраждалим від обстрілів, 689,6 млн гривень – одноразову допомогу мобілізованим, 355 млн гривень – компенсації військовим на придбання житла, а також 276 млн гривень – компенсації харчування пільгових категорій дітей.
На функціонування органів державного управління (Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації — КМДА, та районних державних адміністрацій — РДА) було витрачено 2,4 млрд гривень. Це на 232,7 млн гривень більше, ніж за аналогічний період . Заробітні плати та інші виплати посадовцям склали 1,9 млрд гривень.
Виконання Програми економічного та соціального розвитку (ПЕСР)
Протягом першої половини столична влада профінансувала інфраструктурні проєкти в рамках ПЕСР на загальну суму 4,1 млрд гривень, з яких фактично освоєно 2,7 млрд гривень. При загальному річному обсязі фінансування в 20,9 млрд гривень це становить лише 13% освоєних коштів. Як зазначається у матеріалі київського видання kyivvlada.com.ua, ПЕСР, затверджена рішенням Київради №7530/7571 від , визначає напрямки капітальних ремонтів, реконструкцій та будівництва.
Найбільші інвестиції були спрямовані у транспортну сферу (1,3 млрд гривень, з них 764,4 млн гривень на капітальні ремонти дорожньо-транспортної інфраструктури, 304,2 млн гривень на будівництво метро на Виноградар, 96,5 млн гривень на реконструкцію вул. Стеценка та 63,2 млн гривень на будівництво під’їзної дороги до аеропорту «Жуляни»).
На освіту та науку витрачено 597,2 млн гривень (зокрема, на будівництво укриттів у школах), на муніципальну інфраструктуру та послуги – 253,3 млн гривень (з них 97,5 млн гривень на реконструкцію дамб Бортницької станції аерації — БСА, 37,4 млн гривень на реконструкцію ліфтів).
Зміни у звітуванні та критика
Звіти про виконання ПЕСР демонструють спрощення у подачі інформації. Департамент економіки та інвестицій КМДА, що є виконавчим органом Київської міської державної адміністрації, відповідальним за економічний розвиток та інвестиційну політику міста, більше не вказує відсоток реалізації стратегічних та оперативних цілей програми з , а також відсутня інформація про фактичне виконання окремих цілей. При цьому, у звіті присутній стовпчик, що пояснює причини невиконання.
Серед нереалізованих планів: моніторинг будівель та зелених зон щодо безбар’єрності (КМДА лише готувала методику оцінки), будівництво свердловин малої потужності та придбання рухомого складу для метрополітену. Ці напрямки були призупинені, зокрема, через перерозподіл бюджетних коштів на підвищення обороноздатності міста.
Також не відбувся розвиток маршрутної мережі громадського електротранспорту. Причинами називають пошкодження енергетичних об’єктів через обстріли, необхідність дублювання електротранспорту автобусами та дефіцит кадрів через мобілізаційні процеси.
Бюджет Києва на був затверджений рішенням Київради №313/10780 від . Того ж дня були внесені зміни до ПЕСР. Міський голова Віталій Кличко назвав бюджет збалансованим. Однак голова фракції «Слуга народу» Андрій Вітренко розкритикував підхід КМДА до формування бюджету та ПЕСР, вказавши на неправильно розставлені пріоритети. Зокрема, після обговорень, сума на підтримку армії в бюджеті була збільшена зі 124 млн гривень до 2 млрд гривень.
