- Кабінет Міністрів України виділив Києву додаткові 2 млрд грн.
- Кошти призначені на захист критичної інфраструктури та розвиток резервних джерел теплопостачання.
- Фінансування є частиною підготовки до опалювального сезону років.
- Столиця розраховувала отримати від держави щонайменше 15 млрд грн на ці потреби.
Уряд України додатково спрямував Києву 2 млрд грн на реалізацію плану стійкості, хоча столиця попередньо зверталася з запитом на 15 млрд грн. Ці кошти призначені для посилення захисту критичної інфраструктури та розбудови резервних систем теплопостачання, що є ключовим етапом підготовки міста до опалювального сезону років.
Як зазначається у матеріалі kiev.informator.ua, Київська міська рада (Київрада) ще у травні звернулася до Кабінету Міністрів України з проханням щодо виділення суми в рамках паритетного фінансування. Держава наразі задовольнила лише невелику частку від запитуваної суми.
Державна підтримка та вимоги
Рішення Кабінету Міністрів оприлюднив віцепрем’єр Олексій Кулеба у своєму Telegram-каналі. Він підкреслив, що держава бере на себе значну частину фінансового навантаження, але водночас наголосив на необхідності швидкого та повного виконання всіх запланованих заходів. Раніше уряд вже виділив 966 млн грн на закупівлю блочно-модульних котелень для Києва. Загалом на реалізацію планів стійкості регіонів і міст в масштабах країни держава передбачила понад 25 млрд грн.
«Держава бере на себе значну частину фінансового навантаження. Водночас важливо, щоб усі передбачені заходи реалізовувалися швидко та у повному обсязі», – заявив Кулеба.
Таким чином, з урахуванням попередніх асигнувань на котельні, загальний обсяг державної підтримки плану стійкості Києва на сьогодні становить близько 3 млрд грн. Це суттєво менше, ніж 15 млрд грн, які столиця очікувала отримати від держави лише для покриття своєї половини спільного фінансування.
Фінансове навантаження на столицю
Київрада затвердила план енергетичної стійкості столиці у . Загальна вартість усіх заходів за планом оцінюється приблизно у 30 млрд грн, які мали бути розділені порівну між містом та державою. Київ зі свого боку планує спрямувати понад 8 млрд грн із міського бюджету. Проте навіть ця сума є значним навантаженням для Києва, оскільки міський голова Віталій Кличко раніше оцінював повну потребу в модернізації енергетичної інфраструктури міста у понад 600 млрд грн.
Нові 2 млрд грн від Кабінету Міністрів передусім спрямують на захист об’єктів критичної інфраструктури та розбудову резервних систем теплопостачання. Ці заходи є критично важливими з огляду на масштабні пошкодження енергетичної системи Києва, спричинені російськими атаками. Без своєчасного та достатнього фінансування якісна підготовка до наступного опалювального сезону може бути під загрозою, що пояснює наполягання уряду на швидкому освоєнні виділених коштів.
Також, Київська міська рада планує залучити кредит Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) у розмірі 50 млн євро для підтримки комунального підприємства «Київтеплоенерго». Ці кошти мають бути використані для відновлення об’єктів тепло- та електроенергетики, пошкоджених внаслідок ударів, що є необхідним для забезпечення виконання всіх запланованих заходів підготовки до опалювального сезону.
Віталій Кличко оцінив загальну вартість плану енергостійкості столиці у суму, що перевищує бюджет Києва за понад п’ять років. Документ, затверджений Київрадою 92 голосами, передбачає комплекс заходів із захисту енергетичної інфраструктури та створення резервних систем теплопостачання та електроживлення. Таким чином, виділені Кабінетом Міністрів 2 млрд грн є лише початковим кроком, і Київ потребує значно більшої підтримки для забезпечення своєї енергетичної безпеки.
