У Києві лише 2% шкіл повністю відповідають вимогам автономної роботи під час блекаутів, попри щорічні мільярдні видатки на підготовку освітньої галузі та значні невикористані кошти. Ця ситуація відбувається на тлі скорочення кількості школярів у столиці.
- 2% київських шкіл повністю автономні для роботи під час блекаутів.
- 98% столичних закладів забезпечені генераторами.
- Щорічно на підготовку освіти передбачається 2,3–2,5 млрд грн.
- 1,1 млрд грн, виділених на капітальні роботи у році, залишилися невикористаними.
- Кількість школярів у Києві скоротилася на 24 тисячі за минулий навчальний рік.
Ефективність фінансування та готовність закладів
Моніторинг Міністерства освіти і науки (МОН) від 5 листопада показав, що лише близько 2% київських шкіл можуть повноцінно функціонувати автономно під час відключень електроенергії. При цьому 98% столичних закладів вже мають генератори. Як зазначається у матеріалі видання Dilo, яке проаналізувало бюджетні звіти столиці та офіційну відповідь МОН, щороку місто виділяє на підготовку освітньої галузі значні кошти, проте їхня частина залишається невикористаною.
Бюджетний звіт Києва фіксує, що видатки загального фонду на середню освіту у році перевищили позначку 15 млрд грн, що на 19% більше порівняно з попереднім роком у поточних цінах. Додатково, на заходи з підготовки шкіл до блекаутів, що включають укриття, ремонт приміщень, оновлення інженерних мереж та резервне живлення, у , та роках щороку передбачали приблизно 2,3–2,5 млрд грн.
Невикористані кошти та зниження кількості учнів
Незважаючи на значні виділені суми, частина вже затверджених коштів не була освоєна. Згідно зі звітом Департаменту освіти Київської міської державної адміністрації (КМДА), план розвитку освітньої галузі у році був виконаний лише на 84,5%. Бюджетна звітність столиці свідчить, що майже 1,1 млрд грн, виділених на капітальні роботи, так і залишилися невикористаними.
Ситуація з генераторами є показовою: вони присутні майже в усіх школах, проте для повноцінного навчання під час відключень необхідна автономність понад вісім годин, а також функціонуючі системи опалення, водопостачання та водовідведення, яких бракує більшості закладів.
Паралельно з цим, за минулий навчальний рік Київ втратив понад 24 тисячі школярів. За п’ять навчальних років кількість учнів у комунальних закладах скоротилася на 11,4%, тоді як мережа шкіл зменшилася лише на три заклади.
Відповідальність та наслідки
У відповіді на запит редакції МОН наголосило, що матеріально-технічне та фінансове забезпечення комунальних шкіл перебуває у зоні відповідальності місцевої влади. КМДА на момент підготовки матеріалу не надала інформації щодо конкретних потреб столичних закладів та планів з усунення виявлених недоліків.
Проблеми з автономністю шкіл мають наслідки не лише для освітнього процесу, а й для економіки міста. Якщо молодші школярі змушені переходити на дистанційне навчання через відключення світла, батькам доводиться шукати можливості для догляду за дітьми, що впливає на їхню зайнятість. За серпневим опитуванням підприємств, 69% промислових компаній визначили кадровий дефіцит як основну перешкоду для роботи, і відсутність працівників через необхідність догляду за дітьми під час дистанційного навчання лише посилює цю проблему.
На тлі цих даних, у Києві вже існують школи, де діти навчаються в укриттях протягом усього часу занять, а не лише під час повітряної тривоги. Це дозволяє уникнути переміщень учнів. Також у місті відновлюють кожен десятий заклад освіти, пошкоджений ворожими атаками цього року. У частині шкіл через масштаб руйнувань навчання організовується в очно-дистанційному форматі до завершення ремонтних робіт.
