У ніч на , під час масованої атаки на Київ, у соціальних мережах активно поширювалися відеозаписи та твердження про нібито недопуск громадян до укриттів у столичному метрополітені. Ці публікації викликали значний резонанс, оскільки на відео було чутно сигнал повітряної тривоги, а на тлі фіксувалася заграва.
Проте Комунальне підприємство «Київський метрополітен» та Київська міська державна адміністрація (КМДА) — виконавчий орган Київської міської ради, що виконує функції місцевої державної адміністрації, — офіційно спростували поширену інформацію. За їхніми даними, всі станції метро після оголошення повітряної тривоги працювали як укриття, а доступ для громадян не обмежувався.
Ключові факти щодо ситуації з укриттями 30 липня
- Відео про «зачинені укриття» поширювалися у соцмережах під час масованої атаки на Київ.
-
КП «Київський метрополітен» та КМДА спростували звинувачення, заявивши про безперешкодний доступ.
-
Окремі конфлікти могли виникнути через намагання потрапити до службових приміщень, що закриті з міркувань безпеки.
-
КМДА виявила, що одне з вірусних відео зображало не станцію метро, а вхідну групу промислового підприємства.
-
Понад 56 тисяч людей укривалися на станціях метро у ніч атаки.
Деталі конфлікту: що стало причиною скандалу
Основою скандалу стало відео, автор якого стверджував, що людей не пускали до укриття ще до оголошення повітряної тривоги. На записі було чутно фразу охоронця:
«До тривоги не пущу, таке розпорядження»
Автори відео зазначали, що сім’ї з дітьми чекали на вхід близько півтори години. Паралельно з’являлися інші повідомлення про нібито недопуск киян до станцій метро вже під час самої атаки, які й стали предметом офіційного спростування.
Позиція Київського метрополітену
У КП «Київський метрополітен» заявили, що інформація про недопуск людей на станції метро під час повітряної тривоги не відповідає дійсності.
«Після оголошення повітряної тривоги всі станції були відкриті та працювали як укриття – доступ для людей не обмежували»
Адміністрація підприємства також пояснила, що конфліктні ситуації могли виникати через спроби громадян потрапити до службових приміщень.
«В окремих випадках працівники метро могли просити людей перейти зі службових приміщень на платформи. Це необхідно, адже службові приміщення та технологічні проходи не призначені для перебування населення й залишаються закритими з міркувань безпеки»
Спростування КМДА щодо вірусного відео
Київська міська державна адміністрація прокоментувала ще один відеоролик, що активно поширювався у соцмережах. За інформацією КМДА, на ньому була зафіксована не станція київського метро.
«На відео, яке поширюють у соцмережах із твердженням, що людей нібито не пускають до метро під час нічної атаки, зафіксовано не станцію київського метрополітену. Насправді на відео зображена вхідна група промислового підприємства. Ця будівля не є сховищем і відсутня на офіційній мапі укриттів Києва»
КМДА закликала містян не поширювати інформацію з неперевірених джерел, особливо під час масованих атак, оскільки фейки можуть спричинити паніку.
Статистика використання метро як укриття
У ніч масованої атаки столична підземка прийняла значну кількість громадян, які шукали захисту. За даними КП «Київський метрополітен», опублікованими на rupor.com.ua:
- понад 56 тисяч людей перебували на станціях як в укриттях;
- всі 46 підземних станцій працювали в режимі укриття;
- після оголошення тривоги відкривали всі доступні вестибюлі для швидкого входу людей;
- значна частина киян почала спускатися до метро ще близько 22:00, коли підземка працювала у звичайному режимі.
У підприємстві наголосили, що метро є спорудою подвійного призначення, забезпечуючи перевезення пасажирів у мирний час та слугуючи укриттям під час повітряної тривоги.
Рекомендації щодо поведінки в укриттях метро
Через значне скупчення людей адміністрація метрополітену звернулася до містян із проханням не приносити громіздкі речі. Зокрема, рекомендується:
- брати із собою лише найнеобхідніше;
- не використовувати великі намети;
- не приносити матраци великого розміру;
- не залишати речі на ескалаторах;
- не розміщуватися на самих ескалаторах.
Ці заходи необхідні для забезпечення можливості швидкого запуску ескалаторів у разі екстреної евакуації.
Алгоритм дій у разі зачиненого укриття
КМДА нагадала алгоритм дій для випадків, коли під час повітряної тривоги укриття виявилося недоступним:
- зателефонувати за номером 101 або 102;
- повідомити про зачинене укриття до міської служби 1551 телефоном;
- залишити звернення через сайт або мобільний застосунок служби 1551;
- перейти до найближчого відкритого укриття, використовуючи офіційну карту захисних споруд;
- у разі перебування біля станції метро після оголошення повітряної тривоги скористатися відкритим входом до підземки.
Як підготуватися до повітряної тривоги
Фахівці з цивільного захисту та міська влада рекомендують заздалегідь підготуватися до можливих атак:
- заздалегідь визначити кілька найближчих укриттів;
- перевірити їхнє розташування на офіційній карті;
- встановити застосунок «Київ Цифровий» для отримання сповіщень;
- мати готову «тривожну валізу» з документами, водою, ліками, павербанком та ліхтариком;
- якщо планується нічне перебування в метро — приходити до завершення роботи станції, не чекаючи оголошення повітряної тривоги;
- користуватися інформацією лише з офіційних джерел.
КМДА наголошує, що інформаційна безпека під час масованих атак є не менш важливою, ніж фізична, і закликає до перевірки повідомлень через офіційні канали, такі як застосунок «Київ Цифровий», офіційний Telegram-канал КМДА, офіційний портал Київської міської державної адміністрації, офіційна карта укриттів Києва, а також повідомлення ДСНС та Повітряних сил ЗСУ. Поширення неперевіреної інформації може дезорієнтувати громадян та ускладнити роботу екстрених служб.
