На порталі електронних петицій Київської міської ради зареєстровано звернення, що вимагає запровадження автоматичної системи компенсації для мешканців столиці. Ініціатива передбачає відшкодування за кожну хвилину затримки комунального транспорту та за аварійні відключення водопостачання.
Автори петиції наголошують, що наразі кияни сплачують за проїзд та комунальні послуги у повному обсязі, однак у випадках порушення графіків або аварійних ситуацій усі фінансові та часові втрати лягають виключно на пасажирів і споживачів. Комунальні підприємства при цьому не несуть прямої фінансової відповідальності за такі збої.
Механізм автоматичної компенсації «Хвилина за хвилину»
Звернення пропонує впровадження цифрової системи компенсації під назвою «Хвилина за хвилину», яка реалізовуватиметься через застосунок «Київ Цифровий». За задумом ініціаторів, у разі, якщо інтервал руху наземного транспорту чи метрополітену перевищить затверджений графік на більш ніж 10 хвилин з вини відповідного підприємства, пасажиру має бути автоматично повернено вартість проїзду. Додатково пропонується нарахування мікрокомпенсації на міську картку.
«Чинна система міського господарства Києва діє за принципом безоплатного ризику для комунальних підприємств: містяни сплачують податки та тариф, але у разі збоїв у роботі транспорту, відсутності води чи затримок ремонту збитки виключно приватні – це втрачений час та кошти самих киян», – йдеться у тексті петиції, як зазначається у матеріалі kiev.informator.ua.
Джерело фінансування компенсацій
Автори петиції окремо акцентують увагу на джерелі фінансування запропонованих виплат. Вони пропонують, щоб компенсації виплачувалися виключно з преміальних та спеціальних фондів оплати праці керівного складу відповідних комунальних підприємств. Серед них названо «Київпастранс» (оператор наземного громадського транспорту), «Київський метрополітен» (оператор столичної підземки) та «Київтеплоенерго» (основний постачальник теплової енергії та гарячої води в Києві). На переконання авторів, такий підхід забезпечить безпосередню відповідальність керівництва підприємств за якість надання послуг, усуваючи навантаження на міський бюджет або пасажирів.
Ця ініціатива з’явилася на тлі підвищення транспортних тарифів у Києві з 1 серпня, коли одночасно розпочав діяти новий пересадковий QR-квиток вартістю 60 гривень. Він надає право на необмежену кількість пересадок між різними видами транспорту протягом 90 хвилин. Однак, його реальна ефективність викликає питання, оскільки більшість мешканців Києва зазвичай користуються максимум двома видами транспорту за одну поїздку, що робить переплату за гіпотетичну третю чи четверту пересадку недоцільною.
Найбільш гостро проблеми завантаженості та недосконалості транспортної мережі відчуваються мешканцями віддалених районів, де відсутнє метрополітенне сполучення, а всі поїздки залежать від наземного транспорту. Саме тому ідея автоматичної компенсації за затримки може знайти значний відгук серед пасажирів таких масивів, які вже витрачають найбільше часу та коштів на дорогу.
