Земля на Троєщині вартістю понад 417 мільйонів гривень повернулася до громади Києва — суд зобов’язав знести споруди, які приватне товариство звело на комунальній ділянці без жодного дозволу. Схема, яку описує прокуратура, має несподівану деталь: будівлі подарували громадській організації. Розбираємо, навіщо.
Коротко
- Ділянка на вулиці Радосинській у Деснянському районі — понад 25 гектарів, оцінка прокуратури — більш ніж 417 млн гривень.
- Приватне товариство самочинно збудувало на комунальній землі громадські будівлі й зареєструвало на них право власності.
- Суд визнав споруди самочинним будівництвом, зобов’язав їх знести й повернути землю територіальній громаді.
Земля на Троєщині: що встановила прокуратура
Про результат справи повідомила пресслужба Київської міської прокуратури. За її даними, приватне товариство звело на ділянці громадські будівлі, не маючи ні прав на земельну ділянку, ні дозвільних документів на будівництво, після чого зареєструвало право власності на ці споруди.
Далі — ключовий крок схеми. Товариство передало будівлі громадській організації за договором пожертви. У самому договорі сторони окремо зафіксували, що споруди розташовані на земельній ділянці площею понад 25 гектарів.
У прокуратурі вважають, що ці дії були спрямовані на подальше отримання землі в позаконкурентний спосіб: підставою мало стати нібито законне володіння нерухомістю на цій ділянці. Деснянська окружна прокуратура звернулася до суду з вимогою усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні комунальною землею.
Суд погодився з аргументами прокурора. За висновком, до якого дійшло слідство і який підтвердив суд, будівлі є об’єктом самочинного будівництва, оскільки комунальна ділянка для будівництва нікому не надавалася. Відтак ані товариство, ані громадська організація права власності на нерухомість не набули, а правочин щодо її передачі є недійсним. Суд зобов’язав знести самочинно збудовані споруди та повернути землю громаді.
Навіщо тут громадська організація
Це найцікавіша деталь справи — і саме вона відрізняє її від типового самозахоплення.
Логіка проста: земельні торги можна обійти, якщо на ділянці вже стоїть об’єкт нерухомості, який комусь належить. Власник будівлі має право оформити землю під нею без аукціону. Тому спершу з’являється споруда, потім — запис у реєстрі про право власності на неї, і аж потім — звернення по землю.
Передача громадській організації додає до цієї конструкції ще один шар. По-перше, вона створює вигляд ланцюжка добросовісних набувачів: у наступного власника формально «чисті руки», бо він отримав майно за договором, а не будував його. По-друге, статус громадської організації сам собою виглядає респектабельніше за приватне товариство, коли йдеться про клопотання щодо землі на соціальні чи громадські потреби. Суд цей шар зняв простим аргументом: якщо права власності не виникло в першого власника, передати його другому неможливо.
Другий такий випадок за два дні
Це вже друга столична справа цього тижня, побудована на тій самій точці входу — державному реєстрі. Учора ми розбирали історію з 5,4 гектара на вулиці Марка Черемшини, де під ділянку оформили будівлю площею 20 квадратних метрів, якої на місці не виявилося взагалі.
Різниця між справами показова. На Марка Черемшині будівля існувала лише на папері. На Радосинській споруди реальні — але зведені без права на землю й без дозволів. Спільне те, що в обох випадках нерухомість була не метою, а інструментом: способом дійти до землі повз аукціон.
Що це означає для киян
25 гектарів — це масштаб, який складно уявити: близько 35 футбольних полів у районі, що традиційно потерпає від дефіциту соціальної інфраструктури й зелених зон. Оцінка в 417 мільйонів гривень — це те, що місто мало б отримати, якби ділянка пішла через відкриті торги.
Справа також показує, що нові земельні правила Київради з обов’язковими зверненнями посадовців до правоохоронців у разі самовільного зайняття землі мають сенс лише за умови, що хтось справді дивиться на ділянки. Тут спрацювала прокуратура — до того, як питання дійшло до голосування депутатів.
Як перевірити ділянку самому
Мінімальний набір дій займає кілька хвилин. На Публічній кадастровій карті за адресою або кадастровим номером видно межі ділянки, площу, форму власності та цільове призначення. Супутниковий знімок у будь-якому картографічному сервісі покаже, чи є на ній забудова. Якщо на комунальній землі стоять будівлі, а призначення ділянки цього не передбачає, це вже привід для звернення до районної прокуратури.
За чим стежити
- Апеляційне оскарження рішення суду.
- Чи буде фактично виконано знесення — рішення про демонтаж і реальний демонтаж часто розділяють роки.
- Подальша доля ділянки: чи виставить її місто на земельні торги.
Джерела
- ZN.ua: деталі справи та позиція прокуратури
- «Цензор»: суд повернув громаді землю на Троєщині
- «Главком» про рішення суду
- «Твоє місто»: 25 гектарів повернуто громаді
- Пресслужба Київської міської прокуратури — kyiv.gp.gov.ua
