У Києві дев’ять вітражів ансамблю «Історія медицини», розташованих у медичному корпусі на вулиці Загорівській, 1, офіційно отримали статус об’єктів культурної спадщини. Ці витвори мистецтва, створені у 1976 році, були включені до відповідного переліку наказом Департаменту охорони культурної спадщини.
Офіційне визнання та подальші кроки
Рішення про визнання вітражів пам’ятками було ухвалене після схвального розгляду на Консультативній раді. Про це, за даними kiev.informator.ua, повідомив Київський науково-методичний центр з охорони, реставрації та використання пам’яток (КНМЦ), який є організацією, що здійснює дослідження та методичне забезпечення у сфері охорони культурної спадщини. Наразі документацію передано до Міністерства культури України для внесення цих об’єктів до Державного реєстру нерухомих пам’яток.
Дослідження ансамблю, що включає цикл із дев’яти вітражів подружжя художників Валерія Карася та Марієтти Левханян, КНМЦ розпочав минулого року.
Втрати та виклики збереження
Попри офіційне визнання, ансамбль не зберігся у повному первісному вигляді. На початку 2000-х років було демонтовано блоки вітражів «Медицина Київської Русі», «Лікарі Франції середньовіччя» та «Давньоарабські лікарі». Їх замінили звичайними вікнами. Крім того, вітражі «Давньогрецька медицина» та «Китайська медицина» на сьогодні закриті для огляду зсередини приміщення.
Ситуацію ускладнює наявність трьох різних балансоутримувачів для дев’яти вітражів, розташованих в одному будинку. Ними є:
- Комунальне некомерційне підприємство Київської обласної ради «Київська обласна клінічна лікарня»;
- Комунальне некомерційне підприємство Київської обласної ради «Київський обласний спеціалізований медичний центр»;
- Комунальне некомерційне підприємство Київської обласної ради «Київський обласний перинатальний центр».
Художня цінність та зусилля фахівців
Масштаб та цінність роботи художників підкреслює унікальна техніка виготовлення: кожен скляний елемент відливався вручну у форму, з додаванням барвника та нанесенням рисунка до повного затвердіння скла. Загалом дев’ять вітражів, що складаються з шести блоків, містять понад 1500 таких елементів. Під час роботи над ансамблем художник Валерій Карась трагічно втратив одне око.
З метою захисту ансамблю від подальших втрат, головний фахівець відділу обліку об’єктів культурної спадщини, доктор філософії, мистецтвознавець Т. Мячкова розробила десять комплектів облікової документації: окремо на весь ансамбль та на кожен з дев’яти вітражів.
Надання об’єкту офіційного статусу пам’ятки культурної спадщини забезпечує юридичний захист від демонтажу чи пошкодження, а також покладає на балансоутримувачів обов’язок щодо його збереження.
Випадки загрози монументальним вітражам через недбалість, ремонтні роботи або бойові дії не є поодинокими. Раніше у Києві були виявлені викинуті вітражі художника Дениса Кутняхова біля дитячої музичної школи №13 імені Глінки, які вдалося врятувати. Також відомо про пошкодження центрального вітража Миколаївського костелу внаслідок ракетного удару, який Міністерство культури планує відновити за автентичними кресленнями кінця ХІХ – початку ХХ століття.
