- У Києві наявні укриття здатні вмістити лише 59% від загальної кількості жителів міста.
- Минулого року близько 500 мільйонів гривень, виділених на стаціонарні сховища, так і не були використані районами.
- Фінансування нового будівництва укриттів станом на початок липня 2026 року склало лише 16% від річних видатків.
- Однією з ключових причин такої ситуації є відсутність єдиної відповідальної особи через розподіл повноважень між міською та районними адміністраціями.
Столиця стикається із проблемою недостатньої кількості захисних споруд для цивільного населення, що ускладнюється суттєвим недовикористанням виділених коштів та відсутністю чіткого механізму відповідальності за реалізацію проєктів.
Дефіцит місць в укриттях за районами
За офіційними даними Київської міської державної адміністрації (КМДА), у місті нараховується 4368 укриттів. Ці споруди теоретично можуть вмістити понад 2 мільйони 180 тисяч осіб, що становить лише 59% від загального населення Києва. При цьому, розподіл доступних місць по районах є вкрай нерівномірним.
Зокрема, у Подільському районі укриття можуть забезпечити захист 82% мешканців. Натомість, у Деснянському районі, де проживає значно більше киян, ніж у Подільському (переважно це мікрорайон Троєщина), сховища розраховані лише на 39% жителів. Це створює значний дисбаланс у можливостях безпекового забезпечення населення.
Проблеми фінансування та реалізації проєктів
У райони не освоїли близько 500 мільйонів гривень, призначених для стаціонарних сховищ. Спроби перерозподілити ці кошти на придбання мобільних укриттів також не були реалізовані. Крім того, станом на початок липня 2026 року, Київ профінансував річні видатки на нове будівництво укриттів лише на 16%, а на ремонт найпростіших сховищ – менш ніж на 8%. Це свідчить про системні проблеми у плануванні та виконанні робіт.
Відсутність відповідальної особи та її наслідки
Як зазначається у матеріалі видання ZN.UA, однією з основних причин такої ситуації є відсутність єдиної відповідальної особи. Управління столицею розділене між Київською міською державною адміністрацією (КМДА) – центральним органом виконавчої влади у Києві, Київською міською військовою адміністрацією (КМВА) – тимчасовим державним органом на період воєнного стану, та районними державними адміністраціями.
Місто виділяє кошти, але замовниками робіт виступають райони, керівників яких призначає президент, тоді як міський голова має на них дуже обмежений вплив.
Цей розподіл повноважень створює ситуацію, за якої при спробі з’ясувати причини затримок, Департамент муніципальної безпеки КМДА заявляє, що це виходить за межі їхніх повноважень, а інші відомства не надають відповідей. Подібну причину – небажання брати на себе відповідальність – раніше озвучував депутат Київради Максим Нефьодов. За його словами, посадовці можуть навмисно затягувати важливі проєкти, побоюючись перевірок та звинувачень у розтраті коштів, адже бездіяльність часто залишається безкарною, тоді як доцільність витрат ретельно перевіряється правоохоронними органами.
