У Києві загострився конфлікт між місцевими мешканцями та міською владою, пов’язаний з будівництвом резервної тепломережі в Голосіївському районі, що призвело до видалення зелених насаджень. Ситуація на Теремках перетворилася з локального спору щодо вирубки дерев на ширшу дискусію про баланс між енергетичною стійкістю, захистом довкілля та прозорістю ухвалення рішень під час війни. Цей конфлікт навколо тепломережі Теремки підняв низку важливих питань:
- Проєкт передбачає будівництво резервної тепломережі для житлових масивів Теремки-1 та Теремки-2.
- Міська влада обґрунтовує проєкт необхідністю підвищення енергетичної стійкості столиці у разі пошкодження ТЕЦ-5.
- Громада протестує проти вирубки сотень дерев у зеленій зоні, вимагаючи розгляду альтернативних маршрутів.
- Комунальне підприємство «Київзеленбуд» заявило , що зрізана деревина обліковується та буде використана для благоустрою.
- Ситуація висвітлює проблему довіри між владою та суспільством у процесі прийняття важливих містобудівних рішень.
Суть конфлікту навколо тепломережі на Теремках
Проєкт передбачає прокладання резервної тепломережі, яка має забезпечити альтернативне теплопостачання для понад 280 будівель на масивах Теремки-1 та Теремки-2 у Голосіївському районі. За поясненням міської влади, необхідність таких заходів пов’язана з ризиками пошкодження критичної інфраструктури, зокрема ТЕЦ-5, внаслідок російських обстрілів. Створення резервної схеми дозволить переключати споживачів на альтернативне джерело тепла в умовах надзвичайної ситуації.
Проте громада Теремків виступає проти обраного маршруту, який передбачає видалення сотень дерев, серед яких є старі дуби. Активісти громадської ініціативи «Голка» зазначають, що йдеться про 662 дерева. Мешканці наголошують, що ця територія є важливою зеленою алеєю, яка виконує екологічні та рекреаційні функції. Аргумент міської влади про можливість висадження нових дерев не знімає питання, оскільки екологічний ефект дорослих дерев не може бути компенсований молодими саджанцями одразу.
Масштаби видалення зелених насаджень
Зрізані дерева є ключовою точкою суперечки. Місцеві мешканці підкреслюють, що зелена зона забезпечує очищення повітря, створює тінь, знижує температуру, поглинає шум та підтримує міське біорізноманіття. Тому втрата сформованої екосистеми є значною, а обіцянки благоустрою після завершення робіт потребують конкретизації. Критики звертають увагу на будівельні норми, що обмежують висадження дерев у зоні тепломереж, та вимагають детального плану компенсаційного озеленення.
Позиція міської влади та її обґрунтування
Міська влада Києва, зокрема Київська міська державна адміністрація (КМДА) – місцевий орган виконавчої влади, що здійснює функції виконавчого органу Київської міської ради, заявляє, що видалення частини дерев є вимушеним заходом, який є необхідним для прокладання резервної тепломережі. Проєкт пов’язаний з рішенням Київської міської ради (Київрада) – представницького органу місцевого самоврядування міста Києва – від №358/10825 щодо забезпечення енергетичної стійкості столиці.
У КМДА стверджують, що альтернативні маршрути розглядалися, але виявилися значно дорожчими або потребували більше часу. Також наголошується, що КП «Київтеплоенерго» – комунальне підприємство, що забезпечує теплопостачання Києва – має всі необхідні дозвільні документи та діє відповідно до законодавства. Після завершення робіт влада обіцяє рекультивацію території та відновлення благоустрою, включаючи висадження нових дерев, створення рекреаційних зон та екостежок.
Спротив громади та вимоги прозорості
Протестувальники не заперечують необхідності резервного теплопостачання, але ставлять під сумнів безальтернативність обраного маршруту. Вони вимагають пояснень, чому були відхилені інші варіанти та де можна ознайомитися з відповідними розрахунками. Зокрема, громада вимагає оприлюднення техніко-економічного обґрунтування, порівняння можливих маршрутів, оцінки впливу на довкілля та інформації про земельні питання.
Комунікаційні аспекти конфлікту
Одним із проблемних аспектів конфлікту є комунікація. Формула «або дерева, або тепло» емоційно сильна в умовах війни, але, за словами активістів, змішує дві різні тези: необхідність резервного теплопостачання та необхідність вирубки саме цієї ділянки. Депутатка Київради Аліна Михайлова зазначає, що сила держави вимірюється здатністю вирішувати конфлікти, не втрачаючи довіри громадян. Присутність поліції, зокрема спеціального підрозділу поліції ППОП, під час робіт на Теремках викликала обурення, оскільки сприймалася як силове придушення протесту мирних мешканців.
Місцеві мешканці відзначають, що після протестів територію почали додатково огороджувати, що для громади є символом закритості процесу. Це, у свою чергу, поглиблює недовіру та створює відчуття, що рішення ухвалюються без діалогу.
Заява КП «Київзеленбуд» від та її вплив
У відповідь на одне з питань, що виникли після початку робіт, КП УЗН (управління зелених насаджень) Голосіївського району заявило , що зрізана деревина не вивозиться «невідомо куди». За інформацією підприємства, стовбури зберігаються на його виробничій базі, кожне дерево розмічене та обліковується, а його наявність і використання регулярно перевіряє спеціальна комісія. У релізі зазначається:
«Уся деревина обліковується. Наприкінці кожного місяця спеціальна комісія перевіряє її наявність і використання».
За планом, деревину використовуватимуть для виготовлення елементів міського благоустрою (лав, альтанок, урн) та переробки невеликих гілок на мульчу. Ця заява, опублікована, зокрема, на ресурсі rupor.com.ua, відповідає на питання про долю зрізаної деревини, але не вирішує головного конфлікту щодо доцільності самої вирубки та вибору маршруту тепломережі.
Можливі шляхи врегулювання конфлікту
Для врегулювання ситуації пропонується кілька етапів, спрямованих на досягнення компромісу:
- Тимчасова пауза в роботах: для проведення незалежної перевірки.
- Публічне порівняння маршрутів: з оцінкою фінансової, екологічної та соціальної ціни кожного варіанту.
- Оприлюднення документації: максимально можливої частини проєктної документації.
- Створення робочої групи: з представників міста, енергетиків, експертів та громади.
- План компенсаційного озеленення: чіткий, із зазначенням кількості, порід, розмірів та місць висадження дерев.
- Контроль за долею деревини: забезпечення прозорості її обліку, переробки та використання.
Громада, у свою чергу, має вимагати не лише зупинки робіт, а й надання конкретних технічних обґрунтувань для альтернативних рішень.
Ширші наслідки та прецеденти
Конфлікт на Теремках має багатошарові наслідки. Для міста це ризик енергетичної вразливості, якщо резервна мережа не буде побудована вчасно. Для довкілля – втрата сформованої зеленої зони. Для громади – поглиблення недовіри до влади. Для влади – репутаційні ризики від силових сценаріїв.
Крім того, існує ризик створення небезпечного прецеденту, коли під приводом енергетичної стійкості можуть максимально спрощуватися процедури реалізації інфраструктурних проєктів на зелених територіях. Це може повторитися в інших містах. Питання прозорості використання зрізаної деревини також стає важливим аспектом для відновлення довіри. Заява про її облік та подальше використання має бути не одноразовою, а частиною перевірюваного процесу.
Ситуація на Теремках є тестом на здатність влади до діалогу з громадянами в умовах війни, оскільки енергетична стійкість міста включає не тільки технічні рішення, а й довіру людей до рішень, що приймаються від їхнього імені.
