- Київ із 2022 року придбав 1596 квартир для соціальних категорій населення.
- Лише 293 одиниці житла (менше 20%) фактично передано мешканцям.
- Більшість із 1303 нерозподілених квартир оплачені з міського бюджету.
- Виявлено порушення у процедурах закупівель, зокрема відсутність конкуренції.
- Існує розбіжність у 51 квартирі між даними КМДА та комісії.
У Києві значна частина соціального житла, придбаного для пільгових категорій мешканців, залишається нерозподіленою. З 2022 року столиця закупила 1596 квартир, проте лише 293 з них були передані людям, що становить менше 20% від загальної кількості. Про це, за інформацією порталу «Мій Київ», стало відомо за результатами перевірки спеціальної депутатської комісії.
Виявлені порушення та нерозподілене житло
Наприкінці березня депутатка Київради Зоя Ярош, яка очолила комісію з перевірки програми соціального житла, оприлюднила проміжні результати. Комісія встановила, що з 1596 закуплених квартир 1303 одиниці житла залишаються нерозподіленими, хоча їхня вартість вже сплачена з міського бюджету. Серед тих, хто досі очікує на житло, — діти-сироти, багатодітні родини, військовослужбовці та внутрішньо переміщені особи (ВПО).
Серед ключових порушень, виявлених комісією, були:
- Відсутність чітких умов для формування оголошень про закупівлю.
- Невизначені строки проведення процедур.
- Фактична відсутність конкурентних механізмів, таких як відкриті торги.
- Недостатні критерії оцінки житла, що не враховували локацію, площу чи поверховість.
Оголошення про закупівлі публікувалися лише у газеті «Хрещатик Київ» та на сайті профільного Департаменту, що, за висновком комісії, «не забезпечує належної публічності та прозорості».
«Складається враження, що бюджетними коштами ми фактично фінансуємо окремих забудовників», — зазначила Ярош у своєму дописі на Facebook.
Розбіжності у даних та зниклі квартири
Окремою проблемою стала розбіжність в офіційних даних. На сайті Київської міської державної адміністрації (КМДА) — виконавчого органу Київської міської ради, що реалізує владні повноваження у столиці, — йшлося про 1545 придбаних квартир. Водночас комісія нарахувала 1596 одиниць житла. Різниця у 51 квартиру залишається без пояснень, оскільки Департамент будівництва та житлового забезпечення не надав відповідної інформації щодо витрачених коштів.
При нинішній вартості квадратного метра у Києві, 51 квартира потенційно оцінюється у сотні мільйонів гривень. Ця ситуація набуває особливої гостроти на тлі того, що місто має недофінансування у 50 мільярдів гривень за планом енергостійкості, а люди, яким належить це житло, змушені проживати у родичів, напівзруйнованих будинках або орендувати помешкання за власний рахунок.
Реакція міської влади та подальші кроки
У відповідь на критику представники КМДА заявили, що основна проблема полягає у діях забудовників, які не вводять будинки в експлуатацію. За їхніми словами, більшість нерозподілених квартир розташовані в будинках зі 100% готовністю та виконаним соціальним ремонтом, а місто веде судові позови проти забудовників, які затягують процедуру здачі об’єктів.
Проте комісія наполягає, що проблема є системною і не зводиться лише до недобросовісних підрядників. Непрозора процедура закупівель, яка триває роками, потребує кардинального реформування. Як приклад ефективної реалізації програм соціального житла наводиться досвід Славутича, де 34 квартири для ВПО дозволили понад 100 особам отримати помешкання. Це демонструє, що прозора та швидка реалізація таких програм є цілком можливою.
Понад тисяча порожніх квартир — це не просто статистична цифра, а нереалізована можливість для багатьох сімей, які роками чекають на житло, передбачене законом. Непрозорість закупівель та відсутність конкуренції створюють простір для потенційних зловживань бюджетними коштами, особливо у період значного фінансового дефіциту міста. Результати роботи депутатської комісії мають стати основою для реформи всієї програми соціального житла Києва.
