Перейти до змісту
Влада і рішення

Дев’ять ділянок і три товариства: що встановило слідство у справі про 18 га землі ринку «Столичний»

НАБУ і САП завершили розслідування щодо 18 гектарів державної землі під ринком «Столичний» — понад 160 мільйонів гривень. Дев'ять наперед визначених осіб, наказ виконувача обов'язків керівника Держгеокадастру, три пов'язані товариства. Розбираємо, що встановило слідство і що відповідає сторона захисту.

Фото apostrophe.ua

Ринок Столичний у передмісті Києва — не просто гуртовий майданчик. Це понад 150 гектарів землі, навколо яких від 2021 року триває справа, що дійшла до ключової стадії: НАБУ і САП завершили розслідування щодо заволодіння 18 гектарами державної землі вартістю понад 160 мільйонів гривень. Розбираємо справу по кроках — і пояснюємо, чому дев’ять ділянок є в ній центральним епізодом.

Коротко

  • За версією слідства, дев’ять наперед визначених осіб одержали у власність дев’ять ділянок загальною площею 18 га — на підставі наказу виконувача обов’язків керівника обласного управління Держгеокадастру.
  • Далі ці ділянки, за версією слідства, на підставі удаваних правочинів продали трьом товариствам, пов’язаним із забудовницею.
  • Підозри шістьом особам оголосили у вересні 2025 року за ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу.
  • Забудовниця звинувачення заперечує й називає розслідування замовним; компанія Stolitsa Group заявляє, що не має відношення до ринку.

Ринок Столичний: що повідомили НАБУ і САП

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура завершили досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо заволодіння та подальшої легалізації 18 гектарів землі державної власності ринку «Столичний» вартістю понад 160 мільйонів гривень. Про це повідомили на сайті НАБУ; оновлений текст підозри одному з фігурантів окремо оприлюднив Офіс генерального прокурора.

За даними НАБУ, у вересні 2025 року про підозру повідомили колишньому народному депутату та двом підконтрольним йому особам, столичній забудовниці та підконтрольній їй особі, а також екскерівнику обласного управління Держгеокадастру — шістьом особам загалом. Кваліфікація: частина 5 статті 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) і частина 3 статті 209 (легалізація майна, одержаного злочинним шляхом) Кримінального кодексу.

У своїх повідомленнях НАБУ імен не називає, вживаючи формулювання «колишній народний депутат» і «столична забудовниця». Ім’я екснардепа розкрито в матеріалах Офісу генерального прокурора, який оприлюднив оновлений текст підозри Юрію Іванющенку — впливовому народному депутату часів президентства Віктора Януковича. Забудовницею, за даними LIGA.net та інших медіа, є Влада Молчанова.

Важливе уточнення щодо стадії процесу: завершення досудового розслідування означає, що сторона захисту отримує доступ до матеріалів для ознайомлення. Обвинувальний акт до суду ще належить скерувати. Підозра — процесуальний етап, а не встановлена вина; винуватість визначає виключно суд.

Хронологія: що відбувалося із землею

2012 рік. Земельна ділянка площею 157,42 гектара переходить у 25-річну оренду до ТОВ «Ринок сільськогосподарської продукції “Столичний”». Ділянка належала до категорії земель житлової та громадської забудови й призначалася для будівництва ринкової інфраструктури.

Весна 2021 року. За версією слідства, між колишнім народним депутатом і столичною забудовницею виникає корпоративний конфлікт за контроль над ринком. НАБУ стверджує, що службові особи Головного управління Держгеокадастру у Київській області всупереч установленому порядку внесли зміни до Державного земельного кадастру — це дозволило органу розпоряджатися масивом площею понад 150 гектарів. Далі землю передали в оренду товариству, підконтрольному забудовниці.

Наступний крок. Керівник цього товариства, за даними слідства, відмовився від частини отриманої в оренду землі на користь дев’ятьох наперед визначених осіб. Вони на підставі наказу виконувача обов’язків керівника обласного управління Держгеокадастру та, як стверджує НАБУ, з порушенням норм земельного законодавства одержали у власність дев’ять земельних ділянок загальною площею 18 гектарів. Згодом, як стверджує НАБУ, ці ділянки на підставі удаваних правочинів продали трьом товариствам, пов’язаним із забудовницею.

Вересень 2021 року. Як стверджує НАБУ, у процесі врегулювання конфлікту сторони підписали меморандум — у публікаціях його називають «понятійкою» — щодо спільного використання земельного масиву, зокрема для забудови. Того ж місяця, за даними бюро, довірена особа колишнього нардепа увійшла до складу бенефіціарів товариств — власників земельних ділянок.

Вересень 2025 року. Оголошено підозри шістьом особам.

12 серпня 2026 року. НАБУ і САП повідомляють про завершення досудового розслідування. Сторона захисту отримує матеріали для ознайомлення.

Чому саме дев’ять ділянок

Це найважливіша деталь в описі слідства, і саме на ній варто зупинитися.

Пояснимо загальний контекст, у якому такі конструкції взагалі можливі. Українське земельне законодавство встановлює обмеження на площу ділянок, які фізична особа може отримати у власність із державних або комунальних земель, — залежно від цільового призначення. Через це масив, оформлений на одну людину, привертає увагу одразу, а кілька окремих осіб, кожна зі своєю ділянкою, виглядають як кілька незалежних історій.

У версії слідства ці історії складаються назад в один масив на наступному кроці — коли ділянки одна за одною переходять до трьох товариств, пов’язаних між собою. Саме цю послідовність — від дев’ятьох окремих набувачів до трьох компаній — НАБУ й розглядає як єдиний ланцюг, а не як дев’ять незалежних угод. Чи буде ця версія підтверджена, вирішуватиме суд.

Друга ланка, на яку варто звернути увагу, — зміна розпорядника землі. Коли право розпоряджатися масивом переходить до обласного управління Держгеокадастру, змінюється й орган, чий підпис вирішує долю ділянок. У версії слідства ключовим документом виступає саме наказ виконувача обов’язків керівника цього управління; серед шести осіб, яким оголосили підозру, є його екскерівник.

Позиція сторони, яку звинувачують

Влада Молчанова звинувачення відкидає. В інтерв’ю LIGA.net вона заявила, що не знайома з Юрієм Іванющенком, ніколи його не бачила і жодних угод із ним не підписувала. Це прямо суперечить ключовій тезі слідства про меморандум щодо спільного використання земельного масиву.

Після оголошення підозр у вересні 2025 року вона також опублікувала заяву, в якій стверджувала, що розслідування триває понад чотири роки і, на її думку, виглядає як замовне, а його прискорення саме тоді було навмисним.

Окремо реагувала й компанія Stolitsa Group, яку медіа згадують поруч із прізвищем підприємиці. У компанії заявили, що не мають жодного відношення до ринку «Столичний», і офіційно підтвердили, що серед власників Stolitsa Group Владислави Молчанової немає.

Саме тут проходить лінія, яку доведеться з’ясовувати суду: слідство стверджує, що конфлікт врегулювали домовленістю двох сторін, а одна зі сторін заперечує навіть факт знайомства. Документально підтвердити або спростувати існування «понятійки» — завдання, яке ляже на сторони процесу.

Другий фігурант: людина, якої немає в країні

Юрій Іванющенко, за інформацією Державної прикордонної служби, залишив Україну 15 грудня 2014 року, вилетівши літаком із Києва, і відтоді до України не повертався. Із січня 2015 року він перебуває в розшуку. У серпні 2023 року його заочно заарештували — через дев’ять років після оголошення підозри у справі, яку веде Бюро економічної безпеки. У 2025 році його заарештували ще й у справі НАБУ.

Це створює для процесу окрему складність. Кримінальний процесуальний кодекс передбачає можливість спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого, але навіть вирок у такому провадженні потребує окремих механізмів виконання, якщо особа перебуває за межами України.

Що це означає для киян

Гуртовий ринок розташований у передмісті Києва — за адміністративними межами столиці, але в зоні, тісно пов’язаній із містом. Земля, призначена під ринкову інфраструктуру, у цьому контексті цікава не лише як ринок: меморандум, про який пише НАБУ, стосувався спільного використання масиву зокрема для забудови. Для киян це історія про земельний пояс навколо міста — територію, куди поступово зміщується житлове будівництво столичного регіону.

Практичний бік для мешканців простий. Коли поруч із вами великий масив дробиться на кілька ділянок або змінює цільове призначення — це видно на Публічній кадастровій карті задовго до появи парканів. Сама по собі нарізка масиву порушенням не є, але вона показує, що з ділянкою щось відбувається, — і побачити це може будь-хто з телефона.

За чим стежити

  • Завершення ознайомлення сторони захисту з матеріалами і скерування обвинувального акта до Вищого антикорупційного суду.
  • Чи буде виділено в окреме провадження заочну частину справи.
  • Доля самих 18 гектарів: чи заявлятиме держава окремий позов про повернення землі.
  • Позиція трьох товариств, які, за версією слідства, отримали ці ділянки.

Джерела