- У Києво-Печерській лаврі відкрито погруддя гетьмана Івана Мазепи, що оцінюється як значущий крок у відновленні історичної пам’яті.
- Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров назвав це рішення «надзвичайно сильним», підкреслюючи зміну наративів на території Лаври.
- Генеральний директор Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко відзначив меценатство Мазепи у формуванні архітектурного ансамблю святині.
- Міністерка культури Тетяна Бережна наголосила на історичному сенсі відкриття, яке протистоїть спотворенню образу гетьмана Росією.
- Погруддя створили скульптори Борис Крилов та Олесь Сидорук, архітектор – Віктор Юрків, історичні консультанти – Ольга Ковалевська та Олександр Алфьоров.
У Києво-Печерській лаврі відбулося відкриття погруддя гетьмана Івана Мазепи, що, за оцінками офіційних представників, є важливим етапом у відновленні історичної справедливості та національної пам’яті. Ця подія символізує переосмислення ролі Мазепи в українській історії та протидію російським історичним наративам.
Офіційна позиція щодо відкриття погруддя
Олександр Алфьоров, голова Українського інституту національної пам’яті – державна установа, що реалізує державну політику у сфері відновлення та збереження національної пам’яті, – заявив, що встановлення погруддя є «надзвичайно сильним рішенням». Він зазначив, що ще нещодавно Києво-Печерська лавра була осередком, де домінували російські історичні інтерпретації, зокрема щодо постаті Івана Мазепи.
«Ще нещодавно Лавра була центром російського світу-ідеології, де Мазепа був зрадником та проклятим… Це надзвичайно сильне рішення! Допомогу в реалізації якого я поставив собі за мету з перших днів перебування на посаді Голови Українського інституту національної пам’яті», – цитує його kyiv24.news.
Алфьоров також повідомив, що до створення погруддя долучилися скульптори Борис Крилов та Олесь Сидорук, архітектор Віктор Юрків, а історичними консультантами виступили Ольга Ковалевська та Олександр Алфьоров.
Коментар Національного заповідника «Києво-Печерська лавра»
Максим Остапенко, генеральний директор Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» – державна установа, що відповідає за збереження комплексу Києво-Печерської лаври як об’єкта культурної спадщини, – підкреслив ключову роль Івана Мазепи у формуванні архітектурного ансамблю святині завдяки його меценатству.
«Століттями Росія намагалася позбавити українців власної пам’яті: викреслити Мазепу з історії, таврувати його як “зрадника”, привласнити його спадщину й нав’язати чуже бачення минулого… Києво-Печерську лавру неможливо уявити без гетьмана Івана Мазепи», – заявив Остапенко.
За його словами, пам’ятний знак буде урочисто освячено під егідою митрополита Епіфанія. Також було нагадано про указ щодо відзначення 975-річчя Києво-Печерської лаври та початку підготовки до її 1000-річчя.
Роз’яснення Міністерства культури
Тетяна Бережна, міністерка культури (представниця Міністерства культури та інформаційної політики України – центрального органу виконавчої влади, що формує та реалізує державну політику у сферах культури, мистецтв, державної мовної політики, охорони культурної спадщини, інформаційної політики та інших), наголосила, що Росія століттями нав’язувала українцям спотворений образ гетьмана. Вона зазначила, що встановлення пам’ятника Івану Мазепі на місці колишнього пам’ятника Леніну на бульварі Тараса Шевченка в Києві має глибокий історичний сенс.
«Місце, де колись впав символ імперії, займе людина, яка стала одним із символів українського державотворення. У цьому є сильний історичний сенс», – зауважила Бережна.
Історичний контекст постаті Івана Мазепи
Відкриття погруддя Івана Мазепи поновило дискусії щодо його постаті. В українській історіографії гетьмана вважають одним із творців державності, тоді як російська традиція століттями формувала образ «зрадника».
Російська історіографія базує це твердження на події , коли під час Північної війни Мазепа перейшов на бік шведського короля Карла XII, розірвавши союз із російським царем Петром І. Це призвело до оголошення Мазепі анафеми Російською православною церквою. Термін «мазепинство» Росія використовувала як політичне тавро для українців, які виступали за незалежність від Москви.
Українські історики пропонують іншу оцінку, вказуючи на те, що Петро І послідовно обмежував автономію Гетьманщини. Союз Івана Мазепи зі Швецією розглядається як спроба звільнити Україну від московської влади та створити незалежну державу. За нормами тогочасного європейського права, васал мав право розірвати союз із монархом, якщо той порушував свої зобов’язання.
Окрім військово-політичної діяльності, Іван Мазепа відомий як меценат. Протягом 22 років правління він фінансував розвиток Києво-Могилянської академії, будівництво храмів та сприяв формуванню архітектурного стилю «мазепинське бароко». У підсумку, в Україні його сприймають як державного діяча, що пріоритезував інтереси української держави та народу над лояльністю до Російської імперії.
