Операція Форест Гамп — найгучніша антикорупційна справа тижня. За даними НАБУ, викрито організацію, яка легалізувала 150 мільйонів гривень готівкою, і ці кошти пішли на заставу за фігуранта справи «Мідас». У центрі фабули — державний Sense Bank, який фігуранти, за версією слідства, взяли під фактичний контроль, щоб проводити гроші повз фінансовий моніторинг. Усім учасникам оголошено підозру.
Коротко
- За версією слідства, група легалізувала 150 млн грн готівкою, які стали заставою за одного з фігурантів справи «Мідас».
- Sense Bank названо прямо: у червні 2026 року підозрювані, за даними НАБУ, отримали фактичний контроль над банком; обшуки проходили і в його головному офісі.
- НАБУ називає посади фігурантів: заступник голови Офісу президента, екснардеп, голова правління державного банку та голова наглядової ради.
- Слідство заявляє про спроби впливу на громадську раду НАБУ та на конкурс із обрання голови САП.
- Народний депутат Вадим Столар публічно підтвердив обшуки в себе вдома і заявив, що співпрацює з бюро.
Операція Форест Гамп: що встановило слідство
Уранці 19 серпня НАБУ і САП повідомили про спецоперацію з викриття злочинної організації, що діяла під керівництвом чинного та колишнього народних депутатів за участі високопосадовців Офісу президента. Ближче до полудня бюро оприлюднило розгорнуте відео з фабулою.
Суть: за версією слідства, група організувала й забезпечила легалізацію 150 мільйонів гривень готівкою, одержаних злочинним шляхом. Ці кошти, як стверджує НАБУ, стали заставою за одного з фігурантів справи «Мідас». Тобто застава, внесена в межах чинного кримінального провадження, за версією бюро, виявилася відмитими грішми.
Народний депутат Ярослав Железняк заявив, що обшуки в банку стосуються застави за Германа Галущенка; ексміністра енергетики офіційно бюро не називало.
Sense Bank у центрі справи
Назва банку звучить не лише в коментарях — вона фігурує в самих матеріалах слідства. В оприлюднених НАБУ записах учасники розмови прямо обговорюють Sense Bank: одна з реплік, яку цитують медіа, містить прохання «взяти» банк, а поруч згадується особа на ім’я Тимур. Медіа пов’язують цю згадку з Тимуром Міндічем, фігурантом справи «Мідас».
За даними НАБУ, у червні 2026 року підозрювані отримали фактичний контроль над державним банком, щоб проводити кошти через підконтрольні фірми в обхід фінансового моніторингу. Серед фігурантів бюро згадує голову правління державного банку та голову його наглядової ради.
Обшуки 19 серпня проходили і в головному офісі Sense Bank — територію навколо будівлі перекривали. За інформацією джерел «Економічної правди», слідчі дії стосуються, зокрема, відстороненого голови наглядової ради банку Миколи Гладищенка.
Це не перша поява установи в антикорупційному контексті. У травні 2026 року, після оприлюднення другої частини «плівок Міндіча», медіа повідомляли, що наглядову раду державного банку фактично формували фігуранти справи «Мідас», а Микола Гладищенко тоді самоусунувся від виконання повноважень.
Чому контроль над банком робить схему працездатною
Фінансовий моніторинг — обов’язкова процедура, за якої банк перевіряє походження великих сум і зобов’язаний повідомляти державу про підозрілі операції. Це основний запобіжник проти відмивання коштів у легальній фінансовій системі.
Якщо ж рішення в самому банку ухвалюють люди, зацікавлені у проведенні конкретних операцій, запобіжник вимикається зсередини: гроші рухаються офіційно, з повним пакетом документів, але без реальної перевірки джерела. Саме тому, за версією слідства, контроль над установою був не побічним епізодом, а необхідною умовою всієї схеми.
Спроби впливу на антикорупційні органи
Найгостріша частина оприлюдненого стосується самих правоохоронців. НАБУ заявляє, що виявило факти втручання підконтрольних осіб у роботу бюро та інших правоохоронних органів.
Один епізод стосується виборів до громадської ради контролю НАБУ — органу громадського нагляду за бюро: за даними слідства, учасники розмов обговорювали, як забезпечити потрібний результат голосування. Другий — конкурсу на посаду голови САП: за версією НАБУ, в Офісі президента готувалися втрутитися в його перебіг, а фігуранти обговорювали власні перспективи на випадок, якщо чинний керівник САП Олександр Клименко залишиться на другий термін.
Ще один документ, вилучений під час обшуків, бюро описує як план антикризової комунікації щодо діяльності тимчасової слідчої комісії Верховної Ради — із прописаними кроками й меседжами для публічного реагування.
Плівки
НАБУ оприлюднило записи перехоплених розмов — спершу 47-секундний фрагмент, згодом розгорнуте відео. У репліках обговорюється передача великих сум готівки, згадується Офіс президента, звучить прохання зберігати домовленості в таємниці. Назва операції, судячи з контексту, походить з однієї з реплік.
Застереження, яке варто тримати в голові: оприлюднені записи — матеріали сторони обвинувачення. Вони показують тон і контекст розмов, але їхню повноту, автентичність і тлумачення оцінюватиме суд. Підозра — процесуальний етап, а не встановлена вина; винуватість встановлює виключно суд.
Хто фігуранти
НАБУ офіційно називає посади, а не прізвища: заступник голови Офісу президента, екснародний депутат, голова правління державного банку, голова наглядової ради цього банку.
Імена звучать у медіа з посиланням на власні джерела, і тут збігаються «Українська правда», ZN.UA, РБК-Україна та LB.ua: заступниця голови Офісу президента Ірина Мудра, народний депутат Вадим Столар та ексдепутат Максим Микитась. ZN.UA також повідомляло про можливий інтерес слідства до посадовців Міністерства юстиції.
Ірина Мудра працює в Офісі президента з березня 2024 року. Вадим Столар — народний депутат IX скликання, обраний за списком «Опозиційної платформи — За життя», нині член депутатської групи «Відновлення України»; у 2019–2022 роках очолював київський осередок ОПЗЖ і, як зазначає NV, був фігурантом численних журналістських розслідувань щодо будівельних проєктів у Києві. Максим Микитась — колишній народний депутат і ексочільник будівельної корпорації «Укрбуд», який має статус підозрюваного в іншій справі.
Що кажуть самі фігуранти
Вадим Столар о 11:23 підтвердив у Facebook, що слідчі дії НАБУ проводяться в нього вдома. Депутат заявив, що відкрито співпрацює з представниками бюро і не створює перешкод у роботі правоохоронців.
Раніше «Українська правда» з посиланням на джерела повідомляла, що Столар перебуває за межами України. Публічних заяв від інших осіб, яких згадують медіа, а також від Офісу президента та Sense Bank на момент публікації не було.
Хронологія дня
- 09:24 — НАБУ і САП повідомляють про спецоперацію, деталі обіцяють згодом.
- 09:35 — джерела «Української правди» називають Ірину Мудру та Вадима Столара.
- близько 10:20 — бюро публікує 47-секундний фрагмент перехоплених розмов.
- 11:05 — оприлюднено документ із планом антикризової комунікації щодо ТСК.
- 11:23 — Столар підтверджує обшуки і заявляє про співпрацю зі слідством.
- близько 12:00 — НАБУ оприлюднює розгорнуте відео: 150 млн, застава у справі «Мідас», контроль над банком, підозри всім учасникам.
Чому ця справа принципова
Сума тут не рекордна: 150 мільйонів — не найбільший обсяг серед антикорупційних проваджень останніх років. Принципове інше.
За версією слідства, легалізовані кошти використали, щоб внести заставу за фігуранта іншої гучної справи, інструментом стала державна фінансова установа, а паралельно учасники намагалися впливати на органи, які такі справи ведуть. Якщо ця версія витримає в суді, йтиметься не про окремий епізод відмивання, а про спробу впливати на систему розслідувань зсередини.
Найближчі дні покажуть міцність доказів: саме на засіданнях щодо запобіжних заходів імена стають публічними в судових ухвалах, а сторони вперше публічно викладають аргументи.
За чим стежити
- Клопотання про запобіжні заходи у Вищому антикорупційному суді.
- Офіційне підтвердження або спростування прізвищ, які називають медіа.
- Реакція Офісу президента, Sense Bank і Національного банку.
- Доля застави у справі «Мідас»: чи порушуватиме слідство питання про її перегляд.
- Що буде з планами приватизації державного банку на тлі цієї справи.
