У Києві зберігається ризикована зона, яка не забезпечена розподіленою тепловою генерацією. Наразі відсутнє чітке бачення її покриття, про що повідомив заступник міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту Костянтин Ковальчук в інтерв’ю «Главкому».
- Проблема: Ризикована зона у Києві не покрита розподіленою тепловою генерацією, охоплює понад 2000 багатоповерхівок.
- Обсяг дефіциту: Потреба у додатковому покритті становить 500-600 МВт.
- Загальний план: Уряд розробив «План стійкості» після руйнувань інфраструктури минулої зими.
- Фінансування: На плани стійкості виділено 28 мільярдів гривень, ще 40 мільярдів очікують розподілу.
- Схвалення: Київський план стійкості було затверджено РНБО .
Реалізація «Плану стійкості» у Києві
«План стійкості» передбачає чотири напрямки роботи для посилення енергетичної безпеки. Заступник міністра Костянтин Ковальчук зазначив, що рівень готовності столиці за різними напрямками істотно відрізняється.
Поточний стан готовності за напрямками:
- Захист об’єктів: За перший напрямок відповідає Агентство відновлення. Готовність Києва за цим показником становить 50-60%.
- Розподілена електрична генерація: З декларованих Києвом 200 МВт потужностей введено в експлуатацію лише 50 МВт, що складає 25% від запланованого обсягу. Значну частку цих мегават формує донорська допомога, зокрема десятки когенераційних машин, придбаних коштом міжнародних партнерів.
- Забезпеченість генераторами: За даними КМДА (Київська міська військова адміністрація), показник забезпеченості міста генераторами сягає 60%.
- Резервування розподіленої теплової генерації: Роботи тривають на двох київських ТЕЦ. Однак досі відсутній план покриття для зони, до якої входять понад 2000 багатоповерхових будинків.
«Щоб бути до кінця відвертим, у Києві залишається ризикована зона. Тобто станом на сьогодні у міста немає готового технічного рішення, як додатково покрити 500-600 МВт розподільної теплової генерації, — заявив Костянтин Ковальчук. — Це не конкретний район, це зона обслуговування. На ній розташовано понад дві тисячі багатоквартирних будинків. Нині місцева влада аналізує, які саме котельні доцільніше встановити, якої потужності і де саме будуть розміщені».
Фінансування та затвердження плану
Навесні урядом було виділено 28 мільярдів гривень на плани стійкості, з яких регіони вже використали 70% коштів. Додатково Верховна Рада погодила виділення ще 40 мільярдів гривень при внесенні змін до державного бюджету, однак ці кошти поки не розподілені між областями.
План стійкості Києва тривалий час проходив доопрацювання. Його було погоджено Радою національної безпеки і оборони України (РНБО) , як зазначається у матеріалі hmarochos.kiev.ua.
