Касаційний господарський суд поставив остаточну крапку у справі, яка стосувалася статусу та укладання охоронного договору для будівлі «Дача з мезоніном» на просп. Берестейському у Святошинському районі Києва. Судді офіційно визнали, що вказана будівля не є пам’яткою, і тому її власник, ТОВ «Юпітер Фінанс», не зобов’язаний укладати охоронний договір з Департаментом охорони культурної спадщини КМДА.
Ключові висновки рішення суду
- Касаційний господарський суд відмовив Київській міській прокуратурі у відкритті касаційного провадження, визнавши рішення судів нижчих інстанцій правомірними.
- Головним аргументом судів стала відмова Міністерства культури України вносити «Дачу з мезоніном» до Реєстру нерухомих пам’яток через невідповідність критеріям.
- Судова інстанція підкреслила, що прокуратура не надала конкретних обставин, які свідчили б про виняткове суспільне значення справи для розгляду Верховним судом.
- Рішення суду відкриває шлях до подальшої забудови території, де розташована будівля.
Передісторія спору: статус пам’ятки та її втрата
Починаючи з , Управління охорони культурної спадщини Київської міськдержадміністрації (КМДА) – виконавчий орган Київської міської ради, що реалізує функції місцевого самоврядування у столиці – наказом №15 взяло на облік «Києво-Святошинське бюро технічної інвентаризації» («Дача з мезоніном» або «Садиба Сергієнка») за адресою просп. Перемоги, 130/1 як об’єкт культурної спадщини. У грудні 2012 року ця споруда перейшла у власність ТОВ «Юпітер Фінанс».
Київрада – представницький орган місцевого самоврядування міста Києва – рішенням №383/7956 погодила передачу земельної ділянки площею 0,43 га за тією ж адресою в оренду ТОВ «Юпітер Фінанс» на 10 років для експлуатації нежилого будинку. За функціональним призначенням ця земля, згідно з Генеральним планом Києва, належить до території громадських будівель і споруд.
Подальші події у грудні 2019 року визначили майбутнє будівлі. Департамент охорони культурної спадщини КМДА наказом №109 перезатвердив наказ про взяття «Дачі з мезоніном» на облік як об’єкта культурної спадщини. Однак вже наступного дня, , Міністерство культури України наказом №975 визнало «Дачу з мезоніном» об’єктом, що не підлягає занесенню до Реєстру нерухомих пам’яток України. Причинами стали:
- невідповідність критеріям Закону України «Про охорону культурної спадщини»;
- розташування поза межами історичних ареалів Києва;
- відсутність впливу на розвиток культури, архітектури та містобудування столиці;
- типовість архітектури для дач Святошина початку XX століття;
- відсутність зв’язку з видатними історичними подіями чи відомими особистостями;
- невідомий автор проєкту;
- істотні зміни в конструктивні рішення будівлі у повоєнний час.
Крім того, технічний стан фундаментів було оцінено як непридатний для експлуатації, а інші конструкції мали пошкодження.
Суспільна реакція та боротьба за збереження
Після цих подій навколо «Дачі з мезоніном» розгорілися скандали. Столична громадськість, підозрюючи плани забудови, активно виступала за захист будівлі. У квітні 2021 року депутатка Київради VII скликання Олена Терещенко та тодішня голова комісії Київради з питань культури Вікторія Муха зверталися до міської та державної влади з вимогою повернути садибі статус об’єкта культурної спадщини та внести її до Державного реєстру. Активісти заявляли, що ТОВ «Юпітер Фінанс» свідомо доводило пам’ятку до руйнування.
Судовий процес та позиції сторін
У травні 2022 року Київська міська прокуратура звернулася до Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК) з позовом про зобов’язання ТОВ «Юпітер Фінанс» укласти охоронний договір на «Дачу з мезоніном». Прокуратура посилалася на наказ Департаменту охорони культурної спадщини КМДА про охоронний статус будівлі та ухилення компанії від укладання договору.
ТОВ «Юпітер Фінанс», зі свого боку, заперечувало необхідність укладання такого договору, обґрунтовуючи це відмовою Мінкульту вносити об’єкт до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Цей аргумент став вирішальним. Київський окружний адміністративний суд відмовив прокуратурі у задоволенні позову. Суд дійшов висновку, що:
позивач не довів, що об`єкт нерухомості на проспекті Перемоги, 130/1 відповідає ознакам об`єкта культурної спадщини національного чи місцевого значення в розумінні положень діючого законодавства, у зв`язку із чим відсутні правові підстави для зобов`язання відповідача укласти з Департаментом охорони культурної спадщини КМДА охоронного договору.
Суд також наголосив, що Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав виключити будівлю з Переліку об’єктів культурної спадщини Києва протягом 15 днів після відмови Мінкульту.
Прокуратура та Департамент охорони культурної спадщини КМДА намагалися оскаржити це рішення, але Північний апеляційний господарський суд відмовив у задоволенні їхніх скарг. Остаточну крапку в справі поставив Касаційний господарський суд, відмовивши у відкритті касаційного провадження у справі №640/8240/22, що означає визнання правомірності вердиктів попередніх інстанцій, як зазначається у матеріалі kyivvlada.com.ua.
Власники та пов’язані особи
ТОВ «Юпітер Фінанс» зареєстроване у вересні 2012 року. Керівником компанії є Людмила Владимирова, а засновником та кінцевим бенефіціаром – Акшин Юсіфов, мешканець с. Софіївська Борщагівка Київської області. За даними аналітичної системи Youcontrol, Акшин Юсіфов є власником ТОВ «Мостобуд Інвест», яке пов’язане з корпоративною групою родини Продивус. До цієї групи належать понад три десятки компаній, які працюють у сферах будівництва, нерухомості, готельного та туристичного бізнесу, транспорту, фінансових послуг і торгівлі. Ключовими особами групи є Володимир Продивус (колишній народний депутат VII скликання ВР від «Партії регіонів» і чинний очільник Федерації боксу України) та його дружина Світлана Продивус.
Цікавим фактом є те, що Акшин Юсіфов також був або є помічником народного депутата від «Слуги народу» Богдана Торохтія. Попередніми власниками ТОВ «Юпітер Фінанс» у – роках були Іфтіхар Фараджов та Мурад Касумов, які також є кінцевими бенефіціарами ТОВ «Дружба народів СНД» – компанії, відомої будівництвом апарт-готелю на вул. Курганівській, 7 у Печерському районі, що викликало інтерес правоохоронців, зокрема Державного бюро розслідувань (ДБР).
