Київ зіткнувся з періодом майже безперервних повітряних тривог, що впливають на функціонування громадського транспорту. У відповідь на це, військовослужбовець Кулібаба ініціював дискусію щодо зміни алгоритмів роботи міського транспорту, зокрема метрополітену, залежно від реального рівня загрози.
Інтенсивність повітряних тривог у Києві
З опівночі , за словами Кулібаби, у столиці було оголошено понад 20 повітряних тривог. Загалом, за півтори доби місто перебувало під сигналом тривоги більш ніж 57% часу. Така інтенсивність пояснюється тактикою російських військ, які запускають невеликі групи реактивних безпілотників хвилями, часто з короткими проміжками між тривогами, що іноді становлять лише дві-три хвилини.
«Росія запускає дрібну кількість реактивних БПЛА хвилями, і це паралізує життєдіяльність у місті», – зазначив військовослужбовець.
Наслідки зупинки метро під час тривог
Ключовою проблемою Кулібаба називає зупинку столичного метрополітену під час повітряних тривог. Це призводить до значного ускладнення транспортного сполучення між правим та лівим берегами Дніпра та низки інших негативних наслідків:
- масове скупчення пасажирів на зупинках наземного транспорту;
- збільшення навантаження на автобуси, тролейбуси та інші маршрути;
- пересування частини містян пішки через мости;
- утворення великих скупчень людей біля торговельних та адміністративних об’єктів.
Кулібаба вважає, що така ситуація створює додаткові ризики для населення, оскільки скупчення людей на зупинках чи біля будівель не зменшує ймовірності небезпеки під час атаки. За даними www.44.ua, військовослужбовець акцентував на цьому:
«Ми зараз у ситуації, коли тривоги паралізують місто, і під час тривог люди накопичуються на зупинках, люди накопичуються біля торгових центрів і адмінбудівель. Шанс загинути великій кількості людей від цього не стає меншим», – наголосив військовослужбовець.
Пропозиції щодо вдосконалення системи
На думку Кулібаби, Київ потребує перегляду підходу до організації руху громадського транспорту під час повітряних тривог. Він пропонує запровадити ризик-орієнтований алгоритм, згідно з яким рішення про зупинку метро залежатиме не тільки від факту оголошення тривоги, а й від характеру та рівня конкретної загрози. Це стосується розробки окремих сценаріїв реагування, а не ігнорування тривог.
Окрім цього, Кулібаба порушив питання мобільних укриттів. На його думку, такі конструкції могли б слугувати додатковим захистом для людей під час тривалих денних тривог, коли існує ризик падіння уламків збитих безпілотників. Він зазначив, що мобільні укриття не є універсальними та мають обмеження:
- не підходять для всіх типів загроз;
- не є оптимальним рішенням для зимового періоду;
- можуть бути корисними під час тривалих денних атак із загрозою падіння уламків.
Військовослужбовець резюмував, що Київ наразі не має достатньої кількості подібних конструкцій. Він підкреслив необхідність зміни алгоритмів для забезпечення безпеки людей та функціонування міста, хоча й визнав, що частина цих рішень мала бути опрацьована раніше.
