У Києві відбулося звільнення директора Клінічної лікарні швидкої допомоги на вулиці Братиславській, також відомої як БСП. Рішення ухвалене на тлі скандалу, пов’язаного зі смертями пацієнтів та звинуваченнями у неналежному лікуванні.
Цей крок став наслідком виявлених порушень, що призвели до численних скарг та вимог громадськості щодо розслідування інцидентів.
Обставини скандалу та смерть військового
Одним із каталізаторів ситуації стала смерть військового Сергія Кузнєцова, який потрапив до Клінічної лікарні швидкої допомоги з осколковим пораненням ніг, живота та спини. За повідомленням журналістки Яніни Соколової, військовий був у стабільному стані та при тямі, проте 9 червня помер.
Ми звертали увагу керівництва закладу на те, що йому підібрали неправильні знеболювальні і йому потрібна нормальна фахова допомога в реанімації. Його мама витратила більше 30 тисяч гривень тільки на знеболювальні препарати. Час йшов, раною на спині ніхто не займався, вона стала агресивною, з високою температурою, але і тоді адекватних заходів вжито не було, — написала Соколова.
За словами Яніни Соколової, це не був поодинокий випадок. Понад 80 служб супроводу Сил оборони зверталися до командування із проханням припинити направляти поранених військовослужбовців до БСП через, як вони стверджували, неналежне лікування. Патронатна служба штурмових підрозділів також заявляла про брак ліків у лікарні, а родичі пацієнтів повідомляли про відсутність належної уваги медичного персоналу та ігнорування скарг.
Серед інших інцидентів — випадок у квітні, коли патронатна служба Третього армійського корпусу «Янголи Трійки» виявила важкопораненого неідентифікованого бійця, який лежав у калюжі крові. У нього відкрилася кровотеча з голови, але, як зазначається, його кілька годин не доправляли до операційної, поки «Янголи» не зв’язалися особисто з міським головою Віталієм Кличком.
Ключові претензії та реакція влади
Активісти оприлюднили звернення до міської влади, вимагаючи розслідування смерті Сергія Кузнєцова. Основні претензії до лікарні охоплювали:
- неналежний догляд за пацієнтами;
- відсутність необхідних медикаментів;
- ігнорування скарг з боку родичів та пацієнтів;
- затримки у наданні кваліфікованої допомоги.
У Департаменті охорони здоров’я КМДА (Київська міська державна адміністрація) повідомили, що після виявлення численних порушень під час перевірки лікарні, директора закладу Віктора Дороша було звільнено. Звільнення директора було однією з вимог, висунутих підписантами звернення до міської влади. Наразі за фактом смерті військовослужбовця проводиться судово-медична експертиза. Сам Віктор Дорош у коментарі для hmarochos.kiev.ua, як зазначається, заявив, що йому невідомо про цей випадок.
Фінансовий аспект та нестача ресурсів
Фінансовий звіт лікарні за перший квартал свідчить, що заклад отримав 139,7 мільйона гривень від Національної служби здоров’я України (НСЗУ) за програмою медичних гарантій, а також кошти з міського бюджету на оплату комунальних послуг та 5 мільйонів гривень від надання платних послуг. При цьому собівартість наданих послуг за цей період сягнула 154,1 мільйона гривень, а валовий збиток становив 32,3 мільйона гривень.
Лікарня міста Києва і на зарплатний фонд, і на ліки має грошей більше, ніж інші заклади України, включаючи стабілізаційні пункти. Тобто всі госпіталі, в тому числі реабілітаційні, мають меншу суму на військову медицину, ніж в лікарні міста Києва. І в госпіталі нічого не просять купувати, а тут все купують, — прокоментувала ситуацію волонтерка Оксана Корчинська.
«Янголи Трійки» також стверджували, що їх просили купувати навіть базові медичні товари, такі як пробіотики, перекис водню, левомеколь, аскорбінова кислота, лейкопластирі, одноразові рукавички, пелюшки та перев’язувальні матеріали.
Під час розслідування, проведеного після квітневого інциденту, з’ясувалося, що поранені пацієнти не могли отримати ліки у вихідні дні через обмежений доступ до приміщення з препаратами: його мала лише старша медсестра, якої не було на робочому місці. Анестезіологиня ЛШМД Олена Бобровник зазначила, що у лікарні спостерігається «катастрофічний дефіцит санітарок, медсестер і лікарів», а частина медиків оформлені на пів ставки, але фактично працюють більше.
