Наприкінці видання «Хмарочос» розпитало заступника голови КМДА Петра Пантелеєва, який координує, зокрема, Департамент житлово-комунальної інфраструктури. Основною темою обговорення стала готовність Києва до зимового періоду та сценарії реагування на тривалі блекаути. Київська міська державна адміністрація (КМДА) — місцевий орган виконавчої влади в столиці України.
- Місто втілює План енергостійкості та оперативно реагує на надзвичайні ситуації.
- Будівництво теплотраси на Теремках зупинено через конфлікт з мешканцями та обговорюються компромісні рішення.
- 21 лікарня та 8 соціальних закладів планують забезпечити повним автономним живленням.
- Розроблено 5 програм співфінансування для підвищення енергостійкості житлових будинків, включаючи блочно-модульні котельні.
- Київ готується до евакуації маломобільних груп населення та розширює мережу «пунктів незламності».
За словами Петра Пантелеєва, у основна робота КМДА зосереджена на двох напрямках: реалізація Плану енергостійкості, сформованого у , та доопрацювання планів оперативного реагування на надзвичайні ситуації. Це зумовлено зростанням інтенсивності обстрілів, що вимагає безпрецедентних за масштабами заходів з підготовки та резервування міських систем. Водночас, міська влада визнає, що ці заходи не можуть гарантувати повну відсутність проблем у зимовий період.
Зміни у сценаріях реагування на блекаути
Алгоритм реагування на блекаути став більш комплексним порівняно з попередніми роками. Якщо раніше акцент робився на переключеннях між енергетичним обладнанням, то тепер план охоплює широкий спектр сфер — від забезпечення харчування до комунікації з киянами. Крім того, триває планова підготовка до опалювального сезону, яка включає ремонт котелень, заміну труб та випробування тепломереж.
Проєкт теплотраси на Теремках: виклики та компроміси
Будівництво теплотраси на Теремках, яке раніше розглядалося з економічної точки зору, набуло пріоритетного статусу після збільшення інтенсивності обстрілів. За словами заступника голови КМДА, головна мета проєкту – убезпечити 183 житлові будинки, дитячі садочки та школи на Теремках від замерзання, підключивши їх до альтернативного теплоджерела.
Як зазначається у матеріалі hmarochos.kiev.ua, ситуація з теплотрасою супроводжується «домислами та маніпуляціями» щодо цільового призначення ділянки. За інформацією КМДА, інженерний коридор для тепломережі прокладається по майбутній вулиці Атени Пашко, визначеній детальним планом території ще у . Ці землі в містобудівній документації позначені як землі промисловості та енергетики. Водночас, у Київрада включила два гектари цієї лісосмуги до «Парку відпочинку на Теремках» загальною площею 4,2 гектара, що є одним із аргументів захисників зеленої зони.
Заступник голови КМДА зауважив, що інженери розглядали можливість прокладання мережі по вулиці Теремківській, але там «немає технічної і фізичної можливості прокласти дві тепломагістралі діаметром 700 мм в бетонному коробі» через наявність інших комунікацій. У матеріалі джерела додається, що мешканці та незалежні фахівці оскаржують цю позицію, стверджуючи, що початковий проєкт передбачав трасування саме Теремківською, а головний інженер архітектурної компанії AIMM Максим Мятко вказував на можливість меншої робочої зони та скорочення кількості зрізаних дерев.
Роботи з будівництва наразі зупинені, триває вивчення альтернативних пропозицій від інженерів, рекомендованих громадою. КМДА висловлює готовність до компромісів, сподіваючись на відновлення будівництва після узгодження спільного рішення. Міська влада розуміє стурбованість мешканців щодо зрізання дерев, але наголошує на відповідальності за забезпечення містян теплом. Мешканцям запропоновано створити сквер або паркову зону з висадкою кущів та квітів, оскільки висадка дерев безпосередньо над теплотрасою заборонена.
«Державна екологічна інспекція підписувала акти обстеження перед початком будівництва теплотраси», — зазначив Петро Пантелеєв.
Водночас, у матеріалі hmarochos.kiev.ua з посиланням на редакційну примітку, Департамент захисту довкілля КМДА роками відмовлявся погоджувати цей маршрут до , а погодження з’явилося після зміни керівництва департаменту в . Столична екоінспекція також заявляла про перешкоджання доступу своїх інспекторів до місця вирубки. Пантелеєв додав, що законодавство наразі не передбачає оцінки впливу на довкілля для комунальних підприємств щодо об’єктів критичної інфраструктури, що стало можливим після постанови Кабміну у .
Резервне живлення критичної інфраструктури
Заплановано забезпечити повне автономне живлення 21 лікарні та 8 закладів соціальної сфери (геріатричні заклади, установи для людей з інвалідністю). Резервне енергозабезпечення від генераторів до резервних електростанцій має забезпечити безперебійне живлення котелень. Одним із напрямків є розвиток когенерації, що дозволить збільшити генерацію енергії під час знеструмлень. До кінця планується запустити обладнання потужністю 200 мегаватт. Також реалізуються проєкти сонячних електростанцій (СЕС) у закладах освіти та житлових будинках.
План стійкості включає інженерний технічний захист енергетичної інфраструктури, що охоплює близько 50 пріоритетних елементів. Наразі обсяг робіт з фізичного захисту на цих об’єктах виконано на 60%.
Петро Пантелеєв спростував заяву депутата Київради Максима Нефьодова про те, що Київ виконав План стійкості лише на 6%, закликавши всіх депутатів звертатися до КМДА за актуальною інформацією.
Дії під час тривалого блекауту
Заходи реагування не мають суттєвих відмінностей для блекаутів тривалістю одну чи три доби, оскільки основна увага приділяється обслуговуванню інженерних вузлів та запасу пального. Завдання міста – створити запас пального для генераторів котелень та соціальних закладів. Мешканці житлових будинків мають подбати про власні запаси пального для генераторів. Заступник голови КМДА зауважив, що завдяки Плану стійкості Київ буде готовий до зими краще, ніж до минулої, але не гарантує «легкої зими» через постійну зміну інтенсивності обстрілів.
Захист багатоповерхівок та міські програми
Успіх підготовки житлових будинків до зими залежить від самоорганізації мешканців. У Києві діє 5 програм співфінансування для підвищення енергостійкості:
- програма «70 на 30»;
- програма співфінансування капітальних ремонтів;
- програма фінансової допомоги при створенні ОСББ;
- програма компенсації за резервні джерела живлення;
- програма пільгових кредитів для ОСББ (револьверний фонд).
У сума наданих кредитів будинковим громадам на заходи енергоефективності перевищила 55 мільйонів гривень. Наразі 2000 з 12000 житлових будинків у Києві вже реалізували заходи з енергостійкості. Новим напрямком підтримки є будівництво блочно-модульних котелень, де місто фінансує 90% витрат, а 10% — мешканці.
Евакуація та підтримка мешканців
Передбачаються заходи евакуації для маломобільних груп населення. Триває верифікація списків та контактів цієї категорії. Для розміщення розглядаються спеціалізовані соціальні заклади в Києві та за його межами з альтернативними джерелами енергопостачання.
Збільшується кількість стаціонарних «пунктів незламності», які обладнуються генераторами, мобільними котельнями, запасами води, харчів та безперебійним інтернетом. Підтримка мобільного зв’язку є одним з напрямків плану реагування, забезпечуючи доступність цифрових інструментів, таких як мобільний додаток «Київ Цифровий», та телефонних гарячих ліній КМДА.
У разі блекауту метрополітен переходить у режим укриття. Вагони будуть виставлені на одній колії, а по іншій курсуватиме потяг зі збільшеним інтервалом.
