- У Києві виник резонанс щодо роботи екстреної медичної допомоги під час повітряних тривог.
- Киянин Юрій Терещук, який отримав важке поранення, заявив, що диспетчер служби «103» порадив йому чекати відбою тривоги.
- У Міністерстві охорони здоров’я України (МОЗ) та Департаменті охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації (КМДА) заперечують системні затримки.
- Медики мають право тимчасово зупинятися в укритті лише у випадку прямої загрози життю.
Інцидент із пораненим: що сталося
У Києві розгорівся резонансний скандал навколо роботи екстреної медичної допомоги під час повітряних атак. Киянин, який отримав важке наскрізне поранення живота внаслідок російського обстрілу, заявив, що диспетчер служби «103» порадив йому чекати завершення повітряної тривоги.
За словами постраждалого Юрія Терещука, під час масованої атаки уламок російського снаряда пробив вікно його квартири та завдав чоловіку наскрізного поранення живота. Як зазначається у матеріалі www.44.ua, киянин розповів, що одразу почав втрачати багато крові та двічі телефонував у швидку.
«Я пояснив ситуацію, благав негайно надіслати бригаду, бо стікаю кров’ю. На що почув: “Ваш виклик прийнятий, але очікуйте на відбій повітряної тривоги”», — розповів чоловік.
Згодом, за його словами, державна бригада все ж прибула на місце, надала першу допомогу та стабілізувала стан.
Позиція Міністерства охорони здоров’я
У Міністерстві охорони здоров’я України (МОЗ) — центральному органі виконавчої влади, що відповідає за формування та реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я — пояснюють, що сама по собі повітряна тривога не є підставою для заборони виїзду швидкої. Водночас існує важливий нюанс:
- виклики під час атак приймаються;
- бригади продовжують працювати;
- медики можуть тимчасово зупинитися в укритті, якщо є пряма загроза їхньому життю.
«Виклики під час атак приймаються в обов’язковому порядку, і бригади все одно виїжджають. Проте якщо є пряма загроза життю самих медиків, вони мають право перечекати небезпеку в укритті», — пояснили в системі екстреної допомоги.
Роз’яснення Департаменту охорони здоров’я КМДА
У Департаменті охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації (КМДА) — органу, що здійснює виконавчі функції та повноваження місцевого самоврядування у столиці — заявили, що інформація про нібито несвоєчасне надання допомоги під час тривог не відповідає реальній роботі системи. У відомстві наголосили, що з початку повномасштабного вторгнення екстрена медична допомога в Києві працює безперервно.
Щодоби в столиці чергують:
- 130 бригад швидкої допомоги;
- десятки диспетчерів;
- команди медицини катастроф.
«У Департаменті закликають не поширювати неперевірені твердження, які дискредитують роботу медиків, що щодня рятують життя киян в умовах війни», — йдеться в офіційній заяві.
Статистика роботи швидкої допомоги під час війни
У КМДА навели дані роботи екстрених служб від початку повномасштабного вторгнення:
З до бригади екстреної допомоги:
- здійснили 4 687 виїздів на місця обстрілів;
- працювали на 1 687 локаціях;
- надали допомогу 2 501 постраждалому;
- врятували 192 дитини.
Лише у червні , станом на :
- медики працювали на 102 локаціях;
- залучили 148 бригад;
- надали допомогу 102 постраждалим.
Проблема системи та перспективи
Експерти зазначають, що робота швидкої під час масованих обстрілів залишається складним балансом між двома пріоритетами: негайним порятунком поранених та безпекою самих медиків. У разі повторного удару по бригаді кількість жертв може зрости.
Попри пережите, сам Юрій Терещук заявив, що не звинувачує лікарів, які зрештою врятували йому життя. Водночас він вважає, що протоколи роботи швидкої в умовах війни потребують перегляду.
На цьому тлі в МОЗ вже анонсували створення спеціалізованих бригад медицини катастроф, які проходитимуть окрему підготовку для роботи безпосередньо в зонах масованих ударів.
