Під час повітряних атак українці нерідко фіксують роботу протиповітряної оборони (ППО) на фото чи відео. Однак публікація таких матеріалів у соціальних мережах може становити ризики для військовослужбовців та сприяти противнику у встановленні розташування українських сил. Українське законодавство передбачає кримінальну відповідальність за несанкціоноване поширення певної інформації про Збройні сили України та інші військові формування.
Правові основи заборони
Як зазначається у матеріалі видання «Київ кримінальний», яке посилається на «Київщина 24/7», відповідні норми містяться у статті 114-2 Кримінального кодексу України (ККУ). Кримінальний кодекс України — звід законів, що встановлює кримінальну відповідальність за правопорушення.
Стаття 114-2 ККУ стосується поширення інформації про:
- рух;
- переміщення;
- розташування ЗСУ чи інших, утворених відповідно до законів України, військових формувань.
Це стосується випадків, коли за такими даними військові формування можна ідентифікувати на місцевості.
Ключові умови для відповідальності
Законодавство встановлює важливу умову: відповідальність настає лише за інформацію, яка не була попередньо оприлюднена у відкритому доступі Генеральним штабом ЗСУ, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами.
Публікація фото чи відео, на якому можна визначити місце розташування українських військових об’єктів або підрозділів, може мати серйозні наслідки, оскільки такі дані потенційно можуть бути використані противником для аналізу роботи української оборони та визначення розташування військових об’єктів.
Покарання за порушення
За поширення інформації про переміщення, рух або розташування українських військових формувань, за якою їх можна ідентифікувати на місцевості, передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від п’яти до восьми років.
Якщо ж такі дії були вчинені за таких обставин:
- за попередньою змовою групою осіб;
- із корисливих мотивів;
- з метою передачі інформації державі-агресору або її представникам;
- або спричинили тяжкі наслідки,
то покарання може становити від восьми до 12 років позбавлення волі.
Практичні рекомендації для громадян
Ключовим моментом є не лише сам факт створення фото чи відео, а насамперед подальше несанкціоноване поширення інформації, яка може дозволити ідентифікувати розташування українських військових сил. Під час атаки на відео можуть потрапити не лише спалахи в небі чи сліди роботи засобів протиповітряної оборони, а й об’єкти місцевості, за якими можна встановити місце події.
Під час повітряних атак правоохоронці та військові закликають не публікувати матеріали, які можуть розкрити позиції або переміщення українських сил. У разі повітряної тривоги пріоритетом має бути безпека. Не варто намагатися знімати роботу ППО, військові об’єкти або інші деталі атаки заради публікації в соцмережах. Якщо інформація про наслідки атаки вже офіційно оприлюднена уповноваженими органами, безпечніше орієнтуватися саме на ці повідомлення. Українське законодавство встановлює відповідальність саме за несанкціоноване поширення визначеної законом інформації про військові формування. Перед публікацією будь-яких матеріалів із місця атаки варто переконатися, що вони не розкривають даних, які можуть становити загрозу для військових та цивільних.
