- Українські мультироторні перехоплювачі втрачають ефективність проти нових реактивних російських дронів.
- Нові дрони РФ («Герань-5») розвивають швидкість до 600 км/год та несуть до 90 кг бойової частини.
- Для протидії необхідні літаки F-16, зенітно-ракетні комплекси або нові швидкісні дрони-перехоплювачі.
- Україна розробляє власні реактивні перехоплювачі, але стикається з викликами у виробництві двигунів та високою вартістю.
Українські системи протиповітряної оборони стикаються з новими викликами через еволюцію російських ударних дронів. Якщо раніше мультироторні БПЛА-перехоплювачі ефективно протидіяли стандартним «Герань-2», то поява реактивних дронів, які фактично є дроноракетами, вимагає нових технологічних рішень. Про це йдеться у матеріалі ВВС News Україна.
Зміна характеристик повітряних цілей
Попередні модифікації дронів, такі як «Герань-2», мали швидкість 150-200 км/год та літали на висоті 3-4 кілометри. Це робило їх відносно легкою ціллю для українських перехоплювачів, здатних розганятися до 250-300 км/год. Наразі Росія використовує ці дрони для атак на менш захищені ділянки, зокрема поблизу лінії фронту, як-от Запоріжжя чи Суми.
Нові реактивні дрони значно швидші: їхня швидкість становить 350-450 км/год, а в окремих випадках може сягати 500-600 км/год. Висота польоту таких апаратів – 5-6 кілометрів. Для ефективної протидії цим цілям найбільш придатними є ракети або гармати з літаків-винищувачів типу F-16, зенітно-ракетні комплекси, дрони-перехоплювачі або переносні зенітно-ракетні комплекси (ПЗРК). Безпосередньо об’єкти можуть прикриватися автоматичними зенітними турелями.
«”Герань-5″ — це вже далеко не класичний ударний дрон типу “шахед”. За даними, які наводить ГУР, апарат може розвивати близько 450–600 км/год, нести бойову частину приблизно 90 кг, мати дальність до 950 км і працювати на висотах до 6 км. За компонуванням він уже значно ближчий до дешевої крилатої ракети, ніж до звичного “мопеда”», — пояснює аналітичний проєкт InformNapalm.
Українські розробки та виклики
Ефективність збиття російських дронів зростає, досягаючи 70-85% в окремі дні, з перспективою до 90-95%. Однак останні моделі українських мультироторних перехоплювачів, які розвивають швидкість 300-400 км/год та працюють на висоті до 3-5 км, достатні лише тоді, коли російський дрон знижує швидкість під час маневру. Загалом перехоплювач має бути швидшим за ціль на 20-30%.
Російська Федерація готує наступні модифікації своїх реактивних дронів, швидкість яких має зрости до 700-800 км/год. Умовна «стеля» для мультироторних перехоплювачів становить близько 400 км/год. Для досягнення вищих швидкостей потрібні реактивні літачки.
Прикладом такої розробки є ракетодрон «Барс», створений у , який має орієнтовну дальність до 1000 км та швидкість 700 км/год. Міністр Євген Хмара заявив, що підрозділ під час бойового застосування п’ятьма перехоплювачами «Барс» знищив п’ять повітряних цілей, демонструючи 100% результативність.
Наразі 20 українських підприємств працюють над розробкою реактивних перехоплювачів, зазначає заступник командувача Повітряних сил Юрій Черевашенко. Із них 14 мають готовий продукт та проводять його тестування. Перспективними вважаються шість перехоплювачів. Держава прийняла на озброєння лише два зразки зі швидкостями 460-560 км/год. Масове виробництво цих зразків поки не здійснюється через їхню високу вартість.
Найбільшою проблемою залишається доступність малих турбореактивних двигунів. Росія розв’язала цю проблему завдяки масовим поставкам з Китаю та налагодженню власного виробництва. Україна ж розраховує на європейських виробників, які не встигають за необхідними темпами постачання, що призводить до місячних затримок.
Частина українських виробників перейшла до створення дешевих малогабаритних ракет. ВВС з власних джерел відомо про щонайменше одну велику дронову компанію України, яка розпочала розробку та виробництво такого виду зброї.
Черевашенко вважає, що альтернативи зенітним ракетам не існує, оскільки реактивні дрони за своїми характеристиками все більше наближаються до крилатих ракет. «Ми маємо розуміти, що рано чи пізно ми все одно прийдемо до ракет, бо дозвукові швидкості збивати дроном — це буде важко», — наголосив він.
Україна вже використовує малі ракети, зокрема виробництва КБ «Луч», для збиття реактивних дронів, демонструючи ефективність близько 50%. Ракета «Ніка» перебуває на стадії випробувань. Президент Володимир Зеленський раніше заявляв, що результати програми малих ракет будуть помітні у другій половині .
Фінансові та технологічні аспекти протидії
Фінансовий аспект також є критичним. Якщо вартість малої зенітної ракети або перехоплювача буде співставною з вартістю реактивної «Герані», Київ не зможе конкурувати з Москвою у цих технологічних перегонах. Класичні українські інтерсептори були у 10 разів дешевшими за бензиновий «шахед».
Як один з варіантів, виробники можуть відійти від концепції одноразового використання перехоплювача. Це може бути багаторазова повітряна платформа, яка підіймає на висоту відносно дешеві ударні засоби для атаки реактивних дронів з близької відстані.
