Перейти до змісту
Економіка міста

Київський метрополітен сформував 97% збитків комунального транспорту у 2025 році

Потяг Київського метрополітену, що генерує значні збитки

Аналіз фінансових показників комунального транспорту Києва за період 2020–2025 років свідчить про значну залежність підприємств від бюджетних дотацій. За даними дослідження YC.Market, комунальне підприємство «Київський метрополітен» у році відповідало за 97% усіх збитків міського комунального транспорту.

Загалом за шість років, з по рік, Київ виділив 44 мільярди гривень на підтримку КП «Київпастранс» та КП «Київський метрополітен». Проте, як зазначається у матеріалі hmarochos.kiev.ua, динаміка фінансових результатів цих підприємств виявилася різною: наземний транспорт зміг скоротити свої збитки, тоді як метрополітен продовжував їх нарощувати.

Фінансові показники та собівартість перевезень

  • КП «Київпастранс»: собівартість однієї поїздки становила 23,2 гривні, при цьому дохід від пасажира сягав трохи більше 7 гривень, покриваючи лише 31% витрат.
  • КП «Київський метрополітен»: собівартість поїздки була значно вищою – 43,7 гривні, а дохід від пасажира становив усього 8 гривень, забезпечуючи покриття витрат лише на 18,3%.

Основною причиною значних фінансових прогалин у метрополітені є його висока собівартість. Утримання підземки майже вдвічі дорожче порівняно з наземним транспортом, попри схожу вартість проїзду для пасажирів. Ця різниця пояснюється постійними витратами на ремонт та обслуговування тунелів, станцій, систем безпеки та рухомого складу. Додатково метро виконує функцію укриття, що також потребує ресурсів.

Собівартість однієї поїздки в метрополітені значно зросла: за шість років вона збільшилася на 118%, піднявшись з 20,1 гривні у році до 43,7 гривні у році.

Динаміка дотацій та вплив на збитки

Для компенсації цих збитків місто змушене щороку збільшувати фінансування метрополітену. Дотації для КП «Київський метрополітен» зростали постійно протягом згаданого періоду, збільшившись утричі до майже 6 мільярдів гривень.

Натомість, у «Київпастрансі» ситуація розвивалася дещо інакше. Структура підприємства включає три трамвайні депо, чотири тролейбусні, шість автобусних парків, фунікулер та інші підрозділи, де найбільший дохід традиційно забезпечують автобуси. Хоча виробнича вартість поїздок у наземному транспорті також зросла, ціна для пасажирів майже не змінювалася. Це призвело до збільшення різниці між витратами та доходами. Місто збільшувало дотації для підтримки «Київпастрансу», причому значний стрибок відбувся у році, коли фінансування зросло одразу більш ніж на 2 мільярди гривень. Це дозволило суттєво зменшити збитки підприємства.