Громади Київської області зіткнулися з подвійним фінансовим тиском, що створює фінансові обмеження Київщини на початку опалювального сезону. Проведення платежів через Держказначейство було заблоковано, а комунальні підприємства одночасно зазнали примусового стягнення податкових боргів. Ця ситуація призвела до нестачі коштів для критичних видатків на місцях, включаючи пальне та комунальні послуги, як зазначається у матеріалі kyivvlada.com.ua.
Хоча Держказначейство поступово відновлює проведення платежів, загальна фінансова напруга зберігається. Накопичені проблеми загрожують функціонуванню життєво важливих послуг та накопиченням нових боргів.
Блокування платежів Держказначейством
На початку жовтня Правління Асоціації міст України (АМУ) звернулося до Прем’єр–міністра України з вимогою негайно розблокувати платежі громад. З вересня муніципалітети не могли провести низку необхідних розрахунків через систему казначейства, попри наявність коштів на рахунках та відповідність їхніх платежів вимогам постанови Кабінету Міністрів №590, яка регулює роботу Казначейства в умовах воєнного стану.
З жовтня Кабінет Міністрів запровадив пріоритизацію видатків у зв’язку із заходами економії та дефіцитом фінансування. Уряд призупинив платежі громадам на близько 20 мільярдів гривень по всій країні. Кошти місцевих бюджетів були заблоковані на рахунках Держказначейства, яке насамперед пропускало кошти на оборону, пенсії, зарплати та соціальні виплати. Ця постанова діє до .
Наслідки для громад Київщини
За інформацією АМУ, затримки платежів негативно позначилися на закупівлі пального для автомобілів, які надають медичну допомогу та розбирають завали після обстрілів. Громади також повідомляють про зупинення оплати робіт та обладнання для медичних, освітніх та соціальних закладів, заходів із підготовки до опалювального сезону та виконання планів стійкості.
Голова Асоціації міст України, київський міський голова Віталій Кличко у Парламенті зазначив, що «блокування платежів є сьогодні найбільшою, після обстрілів ворога, проблемою всіх громад України».
У Київському регіональному відділенні Асоціації міст України наголосили на необхідності негайного розблокування платежів для підготовки до зими та забезпечення життєво необхідних послуг. Правління АМУ також закликало Уряд зупинити нарахування штрафних санкцій громадам за непогашення кредитів та несвоєчасні розрахунки, спричинені блокуванням.
Ситуація в окремих громадах
- Славутич: Мер Юрій Фомічев повідомив про зупинення ліфтів у будинках, які обслуговує КП «ЖКЦ». Причиною став борг підприємства перед компанією «ОТІС», який виник через ланцюг неплатежів населення та контрагентів. Рахунки КП були заблоковані, і попри передбачену містом поворотну фінансову допомогу, кошти не могли бути перераховані через затримки в Казначействі.
- Біла Церква: Заступниця міського голови Альона Колотницька зазначила, що затримки торкнулися оплати комунальних послуг для підприємств, зокрема КП «Комунальник». Хоча відключення газу, води чи електроенергії не передбачалося, існував ризик втрати працівників комунальних підприємств через несвоєчасну виплату заробітної плати. Наразі казначейські платежі поступово проходять, але ситуація не врегульована повністю.
- Бровари: У Броварській громаді підтвердили затримки оплати комунальних послуг та пального для бюджетних установ. Завдяки раніше сформованому запасу пального, перебоїв у роботі шкільних автобусів чи інших послуг вдалося уникнути.
- Фастів: Фастівський міський голова Михайло Нетяжук повідомив, що наприкінці жовтня Казначейство почало проводити платежі, зокрема за документи, подані ще в середині вересня. Громаді вдалося уникнути суттєвих перебоїв завдяки резервам та перерозподілу пального для генераторів.
- Вишгород: Вишгородський міський голова Олексій Момот зазначив, що платежі проходять лише частково, вдалося провести кілька платежів першої черги, але загалом ситуація із розрахунками залишається складною.
Примусове стягнення податкових боргів
Окрім затримок платежів, комунальні підприємства Київщини стикаються з примусовим списанням коштів у рахунок податкової заборгованості. Це призводить до браку грошей на поточну роботу та накопичення нових боргів.
Михайло Нетяжук, Фастівський міський голова, розповів, що «податкова застосовує так зване інкасо, тобто безспірне списання коштів з рахунків комунальних підприємств в рахунок так званої податкової заборгованості».
За його словами, ці заборгованості можуть сягати , однією з причин є невідшкодована державою різниця в тарифах. Стягнення позбавляють підприємства можливості оплачувати поточні потреби, такі як зарплата, пальне для генераторів та електроенергія, особливо напередодні зими.
За інформацією Михайла Нетяжука, аналогічна ситуація склалася у Славутичі, Рокитному та загалом більш ніж у десяти громадах Київської області. Зокрема, КП «Славутич-Водоканал» не змогло вчасно сплатити за електроенергію, реагенти та зарплату через примусове стягнення податкового боргу. Сукупний податковий борг водоканалу та КНП «Славутицька міська лікарня» становив близько 2,5 мільйона гривень.
Шляхи вирішення та пропозиції
Для врегулювання проблеми громади очікують рішень Міністерства фінансів та Кабінету Міністрів. Пропонуються взаємозалік заборгованостей та припинення нарахування штрафів і пені на податковий борг, що виник через невідшкодовану різницю в тарифах.
Народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк повідомила, що Національний банк організував нараду за участю представників податкової та Міністерства фінансів. Хоча Мінфін не планує змінювати наказ №669 від , який регулює механізм інформаційної взаємодії ДПС, Казначейства та банків, обговорювалася можливість розподілу надходжень: частину на погашення податкового боргу, частину – на поточні витрати підприємства. Однак для цього потрібна експериментальна постанова Кабінету Міністрів, підготовка якої може тривати місяцями.
Загальна податкова заборгованість комунальних підприємств в Україні сягає близько 7,5 мільярда гривень. Депутатка розробила законопроєкт для обмеження примусового стягнення податкової заборгованості на період воєнного стану та взимку, але законодавчі процедури також потребують часу.
Наразі пропонується використовувати два різні рахунки: один для погашення податкової заборгованості, інший – для забезпечення поточної роботи підприємства, оскільки з таких рахунків не можна примусово стягувати борги, а захищені видатки, зокрема заробітна плата, мають пріоритет.