Київський міський голова Віталій Кличко надав офіційну відповідь щодо петицій проти підвищення вартості проїзду в громадському транспорті столиці. У відповіді мер обґрунтував неможливість виконання вимог щодо скасування підвищення цін, посилаючись на значні економічні фактори.
З у Києві заплановано підвищення разового проїзду у громадському транспорті до 30 гривень.
Економічні чинники підвищення
Як зазначається у матеріалі kyiv24.news, перегляд вартості проїзду зумовлений зверненнями транспортних підприємств, зростанням витрат на енергоносії, пальне та оплату праці, а також суттєвим зменшенням пасажиропотоку.
- За розрахунками транспортних операторів, економічно обґрунтовані тарифи на 2026 рік мали б становити 64,60 грн у Київському метрополітені та 44,14 грн у наземному громадському транспорті.
- Чинні тарифи у 8 гривень залишаються незмінними з .
- За цей період вартість електроенергії зросла у 6,6 раза, ціна на дизельне пальне — у 2,7 раза, а мінімальна зарплата — у 2,3 раза.
- Пасажиропотік у метро у скоротився вдвічі порівняно з , склавши 249 мільйонів осіб.
Збитки підприємств та кадровий дефіцит
Мерія підкреслила, що через невідповідність тарифів економічно обґрунтованому рівню комунальні підприємства є збитковими. За затвердженими фінансовими планами на очікуються значні фінансові втрати:
- Очікуваний збиток комунального підприємства «Київський метрополітен» становитиме понад 6,75 мільярда гривень.
- Комунальне підприємство «Київпастранс», що відповідає за наземний громадський транспорт, прогнозує збиток у розмірі 1,85 мільярда гривень.
Додатковим фактором, що ускладнює роботу, є кадровий дефіцит:
- У метрополітені вакантними залишаються 16% посад.
- У «Київпастрансі» бракує майже третини персоналу, зокрема водіїв та ремонтників.
Збереження пільг та реакція громади
Віталій Кличко запевнив, що всі чинні пільги на безоплатний проїзд для категорій громадян, визначених законодавством, а також знижки для студентів та школярів, будуть збережені.
Плани щодо підвищення вартості проїзду викликали негативну реакцію серед мешканців столиці, які ініціювали низку петицій з вимогою скасувати таке рішення. Наразі ще два звернення громадян з аналогічними вимогами очікують на розгляд та відповідь з боку Київської міської державної адміністрації (КМДА) – виконавчого органу Київської міської ради, що реалізує функції місцевого самоврядування та державної влади у столиці.
