Удар по мосту в Затоці: аналіз загроз для київських переправ

• Російська Федерація завдала масованого удару по підйомному мосту між Затокою та Кароліно-Бугазом в Одеській області 10 листопада.

• Цей міст є критично важливим логістичним та військовим вузлом, що з’єднує Одеську агломерацію з українською Бессарабією та веде до Румунії.

• Атака розглядається як можлива «репетиція» ударів по київських мостах, які мають схоже стратегічне значення для столиці та країни.

• Київ виділяє 1 мільярд гривень на будівництво тимчасових водних переправ через Дніпро для забезпечення логістики.

Удар по мосту в Затоці: деталі та наслідки

У вівторок, 10 листопада, російські війська здійснили атаку на підйомний міст, що розташований між Затокою та Кароліно-Бугазом в Одеській області. За даними kiev.informator.ua, удари розпочалися після обіду із застосуванням безпілотних літальних апаратів, зокрема реактивних «Шахедів» із Чорного моря. Ближче до 16:00 було зафіксовано більш масований удар із залученням крилатих ракет (близько 11-12 одиниць), а також кількох керованих авіаційних бомб (імовірно, 4 штуки).

«Сидимо підстрибуємо, разів з 15 вже», – повідомив користувач Telegram Віталій із Затоки. Інший дописувач з Одещини додав: «Шо там з нашим мостом, хз. Інформації нуль, але судячи зі звуків, працюватиме нескоро».

Цей міст, який є інженерною спорудою з вертикально-підйомною конструкцією, не функціонував щонайменше з червня після комбінованого удару. До цього він також був виведений з ладу у травні. Місцеві жителі тоді рекомендували об’їзд через Паланку, що збільшувало час у дорозі.

Стратегічне значення мосту та паралелі з Києвом

Міст через Дністровський лиман у Затоці є ключовим логістичним вузлом, що з’єднує Одеську агломерацію з українською Бессарабією. Він забезпечує шлях до Румунії, зокрема до порту Констанца, та інших країн-союзників. Це єдиний автомобільний шлях, що проходить виключно українською територією, та єдина залізнична переправа у регіоні. Виведення мосту з ладу перешкоджає перекиданню українського аграрного експорту до дунайських портів – Ізмаїлу, Рені та Кілії.

З військово-тактичної точки зору, знищення мосту є частиною кампанії РФ з ізоляції театру бойових дій на півдні Одеської області. У разі гіпотетичних десантних операцій або загострення ситуації у невизнаному Придністров’ї, це відсікає Бессарабію від швидкого перекидання підкріплень Збройних Сил України з Одеси.

Аналогічні характеристики мають і мости через Дніпро у Києві. Вони є критичними «артеріями» єдиного прямого сполучення. Об’їзд київських переправ можливий лише через Канівську ГЕС на півдні (збільшує маршрут на 300 км) або Київську ГЕС на півночі (збільшує на 170 км).

Київські мости також є безальтернативним логістичним вузлом, через який проходять тисячі тонн продовольчих та інших товарів на Лівобережжя, а також зерно та металопрокат у зворотному напрямку. Їх виведення з ладу може ізолювати Лівобережжя столиці.

Значення мостів для військової логістики Києва було вирішальним на початку повномасштабного вторгнення. Як міст у Затоці, так і київські переправи мають суміщений характер (автомобільний та залізничний рух), що робить їх пріоритетними цілями для агресора. З початку осені по київських мостах було завдано понад 10 ударів балістичними ракетами.

Загроза тиску та відповідь Києва

Удар по мосту в Затоці може бути інтерпретований як спроба тиску на офіційний Київ під час переговорів між українською, американською та російською сторонами в Абу-Дабі. Агресор, імовірно, використовує терор мирного населення як важіль впливу.

У відповідь на потенційні загрози, Київ виділяє 1 мільярд гривень на будівництво тимчасових водних переправ через Дніпро та під’їзних шляхів до них. Місця розміщення цих переправ визначатиме військове командування, а погоджуватиме Київська міська військова адміністрація (КМВА) — орган виконавчої влади міста Києва та Київської області, що здійснює функції військового управління під час воєнного стану. Також розглядається питання безпеки самих мостів та можливість встановлення мобільних укриттів для мешканців Києва.

Раніше обговорювалася ідея поромної переправи у Києві. Хоча на лівому березі Дніпра є лише одна гавань, здатна приймати достатню кількість суден, причали біля ТРЦ River Mall та ЖК River Stone у затоці Берковщина можуть приймати кілька теплоходів на годину. Інші причали, такі як стара радянська на Микільській Слобідці та відомча Укрзалізниці, не можуть приймати судна через занедбаність або використання приватним бізнесом.