- Проєкт нового Статуту територіальної громади Києва покликаний замінити документ та фіксує механізми самоврядування, впроваджені за керівництва Віталія Кличка.
- Документ розмежовує киян на «жителів» (зареєстровані у столиці) та «мешканців» (власники майна або працівники), надаючи першим ширші права участі в житті міста.
- Передбачається підпорядкування структурних підрозділів Київської міської державної адміністрації (КМДА) міськраді та міському голові, а також перетворення районних в Києві державних адміністрацій (РДА) на виконавчі органи райрад.
- Загальноміські громадські слухання щодо проєкту Статуту заплановані на , їх організатором є Департамент суспільних комунікацій КМДА.
- Новий Статут може запровадити офіційні прапор, гімн, логотип та гасло Києва.
У Києві готуються до затвердження оновленого Статуту територіальної громади, який має замінити чинний документ, ухвалений . Проєкт «малої Конституції столиці» переважно фіксує існуючі механізми самоврядування, що були впроваджені під час керівництва Віталія Кличка.
Основні зміни та суперечливі положення
Серед ключових новацій – встановлення двох категорій киян: «жителів» та «мешканців». Жителями визнаються громадяни України, які задекларували або зареєстрували місце проживання у столиці, або чиє фактичне місце проживання підтверджено довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Мешканцями вважаються всі особи, які на законних підставах постійно чи тимчасово проживають, володіють нерухомим майном, працюють або здійснюють іншу діяльність, пов’язану зі сплатою податків до бюджету міста.
Проєкт Статуту передбачає, що права «жителів» будуть значно ширшими, ніж права «мешканців». Зокрема, лише жителі матимуть право брати участь у загальних зборах та голосувати, подавати місцеві ініціативи, проводити громадські слухання та брати участь у плануванні й розподілі коштів бюджету Києва. Водночас, деякі положення, як-от частина 4 статті 10, допускають неоднозначне тлумачення щодо соціального захисту:
Міська влада може встановлювати додаткові гарантії соціального захисту для, цитуємо, “жителів міста та, у виняткових випадках, мешканців”.
Також проєкт Статуту пропонує підпорядкувати структурні підрозділи КМДА міському голові та міськраді, а не голові КМДА, якого призначає Президент України. Це положення, за даними kyivvlada.com.ua, має на меті закріпити першочерговість обраної влади над призначеною. Окрім того, столичні РДА можуть стати виконавчими органами гіпотетичних районних рад, які були ліквідовані у , а їх голови — призначатися з числа обраних голів райрад.
Новий Статут також деталізує вигляд офіційних символів Києва: прапора (блакитна тканина із золотим оздобленням та зображенням Архангела Михаїла), гімну (на вірш «Як тебе не любити, Києве мій» Дмитра Луценка, музика Ігоря Шамо), логотипу (чотири різнокольорові символи: крапля, каштан, купол, серце з написом «Київ») та гасла («Київ – місто, де все починається»).
Процес затвердження та громадські обговорення
Проєкт нового Статуту розроблено спеціальною робочою групою, створеною розпорядженням міського голови Києва Віталія Кличка №309 від . Очолив групу депутат Київради Леонід Ємець (фракція «Європейська солідарність»), який також є очільником комісії міськради з питань регламенту, депутатської етики та запобігання корупції. До складу групи увійшли 11 депутатів та посадовців КМДА.
Загальноміські громадські слухання щодо проєкту нової редакції Статуту територіальної громади Києва заплановані на . Організатором виступає Департамент суспільних комунікацій Київської міськдержадміністрації (КМДА). Місце проведення слухань не розголошується публічно з міркувань безпеки; його мали повідомити зареєстрованим учасникам . Після слухань Віталій Кличко має зареєструвати готовий проєкт рішення, який потім буде опрацьований постійними комісіями Київради та винесений на остаточне погодження. За прогнозами Леоніда Ємця, цей процес триватиме від кількох місяців до півроку.
Позиції експертів
Леонід Ємець, голова робочої групи, пояснює введення статусу «житель/мешканець» тим, що всі громадяни, які проживають у Києві, матимуть базовий перелік прав згідно із законодавством, але ті, хто пов’язав себе зі статусом територіальної громади, отримають додаткові можливості впливу на її життя. Він наголошує, що проєкт Статуту відповідає принципам «належного врядування», що є важливим у контексті інтеграції України до Європейського Союзу. Ємець також підкреслив, що чинний Статут юридично застарів і не відповідає сучасним законодавчим реаліям.
Столичний юрист Олександр Дядюк вбачає у підготовці нового Статуту політичну складову. На його думку, документ розроблено для надання меру Києва Віталію Кличку додаткових аргументів у конфліктах із центральною владою. Дядюк припускає, що положення про підпорядкування підрозділів КМДА та створення райрад спрямовані на консолідацію влади в руках міського голови та Київради, де він має більшість. Це, за словами юриста, дозволить «убезпечити позиції мера від впливу центральних органів влади».
Процес оновлення Статуту територіальної громади Києва не є новим. Вперше про необхідність його затвердження заговорили наприкінці весни за ініціативи громадськості та науковців. Тоді розробкою курував тодішній заступник голови КМДА Олексій Резніков (працював на цій посаді у 2016-2018 роках, у 2021-2023 роках був Міністром оборони України). У Київрада затвердила Концепцію Статуту, яка передбачала подання проєкту на громадське обговорення до , проте тоді до його остаточного ухвалення не дійшло.
