Перейти до змісту
Транспорт

Пасажиропотік київського метро та наземного транспорту продовжує знижуватися

Порожній вагон київського метрополітену

Пасажиропотік у громадському транспорті Києва, як у метрополітені, так і в наземних маршрутах «Київпастрансу», демонструє тенденцію до скорочення. Ця динаміка спостерігається з липня, що збігається зі зростанням вартості проїзду та посиленням впливу воєнних дій на роботу транспортної інфраструктури.

  • Кількість пасажирів «Київпастрансу» у жовтні скоротилася до 15,3 мільйона, що на 40% менше, ніж торік.
  • Пасажиропотік метрополітену в жовтні склав 14,3 мільйона поїздок, зменшившись на 36% у річному вимірі.
  • З 15 липня вартість проїзду зросла з 8 до 30 гривень.
  • Зростання частоти повітряних тривог та відключень електроенергії значно вплинуло на роботу транспорту.
  • Доходи від перевезень зросли у 2,2-2,3 раза порівняно з минулим роком завдяки підвищенню тарифів.

Скорочення пасажиропотоку: дані «Київпастрансу»

У жовтні кількість пасажирів, які скористалися послугами «Київпастрансу», становила 15,3 мільйона осіб. Це на 40% менше, ніж у жовтні минулого року, та майже на 12% менше, ніж у вересні цього року. Фактично, наземним транспортом наразі користується майже вдвічі менше людей, ніж торік.

Водночас, доходи «Київпастрансу» від перевезення пасажирів у жовтні досягли 180 мільйонів гривень. Ця сума у 2,3 раза перевищує показник того ж місяця минулого року, коли доходи становили 77 мільйонів гривень.

Ситуація у метрополітені

Київський метрополітен також фіксує зниження пасажиропотоку. У жовтні було здійснено 14,3 мільйона поїздок. Для порівняння, у жовтні минулого року цей показник становив 22,4 мільйона. Таким чином, у річному вимірі пасажиропотік метро скоротився на 36%.

Доходи метрополітену від продажу квитків у жовтні склали 267,2 мільйона гривень, що у 2,2 раза більше, ніж роком раніше. У серпні та вересні виручка становила 237,8 та 242,8 мільйона гривень відповідно.

Фактори впливу на пасажиропотік

Скорочення кількості пасажирів почалося з липня, що збіглося з підвищенням вартості проїзду. З 15 липня квитки подорожчали з 8 до 30 гривень. Поїздки, придбані за старими тарифами, були дійсні до 15 вересня, і значна частина містян накопичила їх на картках. Однак найбільш фінансово вразливі громадяни почали відмовлятися від поїздок.

З 27 серпня Росія змінила тактику атак на Київ, що призвело до значного зростання частоти повітряних тривог. Це негативно позначилося на роботі транспорту. Наприклад, у вересні наземна ділянка червоної гілки київського метро простоювала в середньому дві третини робочого часу.

У жовтні почалися зупинки руху поїздів метро через відсутність напруги, а також періодично зупинявся наземний електротранспорт. Були зафіксовані влучання в інфраструктуру метро, зокрема у станцію «Чернігівську», яка через це не працювала чотири дні.

Як свідчать дані, надані Київським метрополітеном та Київпастрансом на запити юриста Віталія Дудіна, які він передав виданню «Хмарочос», ці фактори призвели до системного зниження користування громадським транспортом у столиці.