- Під час ракетної атаки на Київ киянин отримав наскрізне поранення живота.
- Диспетчер служби «103» порадила постраждалому очікувати на відбій повітряної тривоги.
- Випадок спровокував суспільну дискусію щодо протоколів надання екстреної медичної допомоги.
- Офіційної реакції від керівництва столичної служби екстреної медичної допомоги не надходило.
Під час ракетної атаки на Київ киянин Юрій Терещук отримав наскрізне поранення живота. При спробі викликати екстрену медичну допомогу за номером «103» він отримав відповідь від диспетчера з рекомендацією очікувати на відбій повітряної тривоги. Цей інцидент спровокував суспільну дискусію щодо протоколів надання медичної допомоги під час обстрілів та викликав питання до дій диспетчерської служби.
Деталі інциденту
За даними kiev.informator.ua, що посилається на ТСН, чоловік був поранений уламками, які залетіли до його кімнати після вибуху російського снаряда поблизу будинку. Відчувши удар у живіт та побачивши кровотечу, він набрав номер «103».
«На перший мій виклик туди взагалі не було жодної відповіді, телефон просто мовчав. Коли я набрав швидку повторно, диспетчер нарешті взяла слухавку. Я пояснив ситуацію, благав негайно надіслати бригаду, бо стікаю кров’ю. На що мені холодно відповіли: «Ваш виклик прийнятий, але очікуйте на відбій повітряної тривоги»», — розповів Юрій Терещук.
Паралельно постраждалий звернувся до приватної клініки, яка також зафіксувала виклик, але попередила про можливі затримки через небезпеку. Згодом обидві служби відреагували: державна швидка перетелефонувала першою та повідомила про виїзд, за нею вирушила приватна бригада. Державний фельдшер прибув раніше, зупинив кровотечу та вивів пацієнта на вулицю, де його передали приватній бригаді для госпіталізації.
Правовий аспект та пріоритет викликів
Ольга Богдан, завідувачка відділення екстреної медичної допомоги №1 міста Києва, пояснила правову сторону питання. За її словами, виклики під час атак приймаються обов’язково, а бригади виїжджають незалежно від тривоги. Проте, якщо під час руху починається інтенсивний обстріл, машина має право перечекати небезпеку в найближчому укритті, після чого продовжити маршрут. Ці норми передбачені Законом України «Про екстрену медичну допомогу».
Випадок Юрія Терещука, що полягав у наскрізному пораненні з масивною кровотечею, належить до категорії екстрених викликів. Згідно з постановами Кабінету Міністрів України та наказами Міністерства охорони здоров’я України (МОЗ), такі виклики мають абсолютний пріоритет. Це стосується також інфарктів, інсультів та раптових пологів. Отже, відкладати реагування на них диспетчер не мав права, незалежно від ситуації в повітрі.
Суспільний резонанс та попередня практика
Публікація деталей інциденту спричинила дві полярні позиції в мережі. Частина користувачів звинувачує самого Терещука в тому, що він не перебував в укритті під час тривоги. Інші вважають дії диспетчера неприпустимими та вимагають службового розслідування. Наразі офіційної реакції від керівництва столичної служби екстреної медичної допомоги не надходило.
У травні минулого року в Бучі було зафіксовано скарги на відмови швидкої допомоги у виїзді на виклики щодо серцевих нападів, переломів та вікових захворювань. Ці звернення з’явилися в міських пабліках, хоча частина мешканців стверджувала, що швидка приїжджала вчасно та без відмов. Офіційного розв’язання цієї суперечності не було.
Окремо обговорюється питання виживання в критичних ситуаціях без своєчасної медичної допомоги. У травні цього року в Києві футболіст пережив клінічну смерть під час матчу, виживши лише завдяки негайній серцево-легеневій реанімації від товаришів по команді. Цей випадок підкреслює роль першої домедичної допомоги від людей, які перебувають поруч.
