- Законодавство України не передбачає відмови у доступі до приватних укриттів.
- У Києві функціонує 4295 укриттів, з яких понад 3700 є найпростішими.
- Відмова у доступі до укриття під час повітряної тривоги передбачає адміністративне покарання.
- Громадяни можуть звернутися до поліції або контакт-центру «1551» у разі закриття укриття.
У Києві роз’яснили питання щодо доступу до укриттів, їхнього стану та відповідальності за недопуск. Начальник управління організації заходів цивільного захисту Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (ГУ ДСНС у Києві) Олег Стоволос наголосив, що законодавство не містить норм, які дозволяли б відмовляти у доступі до приватних захисних споруд.
Законодавча база та контроль
Олег Стоволос в інтерв’ю «Слідство.інфо», як передає Укрінформ, повідомив, що всі об’єкти фонду захисних споруд, які перебувають на обліку та відображаються у системі «Дія», повинні бути доступними для населення. Він підкреслив, що контроль за дотриманням цих вимог покладається на місцеві органи влади.
«Не існує жодної норми, яка б дозволяла забороняти доступ людей до приватного укриття. Кожен об’єкт фонду захисних споруд, що перебуває на обліку та відображається в системі Дія, повинен бути доступний для населення. Це повинно контролюватися місцевими органами влади», — зазначив Стоволос.
Представник ДСНС також додав, що об’єкти, які не включені до фонду захисних споруд, не можуть вважатися укриттями.
Кількість та стан укриттів у Києві
За інформацією Державної служби з надзвичайних ситуацій, у столиці функціонує 4295 укриттів. З них понад 3700 є найпростішими, що мають мінімальні вимоги. Стоволос пояснив, що для визнання такого укриття непридатним для використання, його необхідно знищити, оскільки вимоги до них є ліберальними. Основними умовами є наявність лавок та забезпечення доступу для осіб з інвалідністю. З початку також почали враховувати наявність вентиляції. Питання забезпечення водою, аптечками та інструментами залишається на розсуд власника, як і облаштування туалетів, які за потреби можуть бути замінені виносними баками.
Для сховищ, протирадіаційних укриттів та споруд подвійного призначення існують чіткіші переліки недоліків, через які вони можуть бути переведені зі стану готовності в обмежено готові або не готові.
Представник київської служби ДСНС повідомив, що наразі всі базові укриття в столиці готові до експлуатації, а також готовий до роботи метрополітен, який перебуває на балансі. За результатами проведених перевірок, приблизно 25% сховищ не готові, з них близько 100 мають обмежений рівень готовності, а близько 200 вважаються зовсім неготовими.
Вимоги до підвальних приміщень та паркінгів
Щодо підвальних приміщень, де проходять труби, Стоволос пояснив, що їх використання як укриттів допустиме, якщо труби не значно зменшують висоту приміщення. Якщо ж труби проходять на рівні людини, таке приміщення використовувати неможливо. Столична служба порятунку не рекомендує реєструвати як найпростіші укриття підвальні приміщення, обладнані магістральними трубами водопостачання, теплопостачання або газу.
Для перетворення паркінгу на укриття, яке відображатиметься на відповідній мапі, необхідно його дооснастити: встановити двері з потрібним рівнем захисту та організувати систему вентиляції. Для будівель подвійного призначення також передбачаються санвузли.
Відповідальність та дії громадян
Олег Стоволос підкреслив, що у разі закриття укриття під час сигналу повітряної тривоги передбачено адміністративне покарання для власника або відповідальної особи за об’єкт.
Що робити, якщо немає доступу до укриття:
- Звернутися за телефонами, вказаними на табличках у комунальних укриттях.
- Скористатися застосунком «1551» – контакт-центром Київської міської державної адміністрації.
- Сповістити працівників поліції.
Представник служби порятунку рекомендує, за можливості, зробити знімок закритого входу та надіслати його для чіткого розуміння ситуації.
В Україні також заборонено приватизувати укриття, призначені для захисту від радіації, які були збудовані державою.
