Відключення світла та рекордна кількість тривог змушують київський бізнес, передусім торговельні центри, шукати способи працювати незалежно від мережі. Генератори, сонячні станції й накопичувачі енергії дедалі частіше визначають, які об’єкти втримають орендарів і відвідувачів цієї зими.
- З 6–7 жовтня Київ і область знову живуть за графіками стабілізаційних відключень електроенергії, а в окремих районах діють екстрені.
- У серпні 2026 року повітряні тривоги тривали 21,8% робочого часу торговельних центрів — більш ніж удвічі довше, ніж роком раніше.
- Великі ТРЦ дедалі частіше поєднують генератори з власними сонячними станціями та системами накопичення енергії.
- Досвід львівських ТРЦ «Роксолана» і СТРЦ «Spartak» показує: вкладення в автономність безпосередньо впливають на заповнюваність площ.
Повернення відключень світла в Києві знову поставило перед бізнесом питання, яке за останні роки так і не зникло з порядку денного: як працювати, коли централізоване енергопостачання може зникнути на кілька годин або на цілий день. Для торговельно-розважальних центрів, де щодня перебувають тисячі відвідувачів, а під одним дахом працюють десятки орендарів, енергетична стійкість давно перестала бути технічною деталлю. Вона визначає, чи відчинять двері магазини, чи працюватимуть ліфти й вентиляція, і чи залишаться орендарі в будівлі наступного року.
Чому енергетика стала головним ризиком для бізнесу
Як пише «Українська правда», у вересні та на початку жовтня Києву вдавалося уникати жорстких графіків, однак 6–7 жовтня столиця й область знову перейшли до стабілізаційних та екстрених відключень. Видання зазначає, що збитки київського бізнесу зараз найбільше залежать від ударів по складах, логістичних збоїв, зокрема перекриття мостів, і саме від повернення відключень.
До енергетичних ризиків додаються тривоги. За даними дослідження Української ради торгових центрів (UCSC), у серпні 2026 року частка тривог у робочому часі ТРЦ сягнула 21,8% проти 9,4% роком раніше. Найбільше зростання за місяць зафіксували саме Київ і Київська область. Загалом з початку повномасштабного вторгнення торговельні центри в середньому втратили через тривоги 166,8 робочого дня.
Для власника ТРЦ це означає подвійне навантаження: будівля має витримувати і години простою під час тривог, і години без мережевої електроенергії, коли тривоги немає, а відвідувачі приходять.
Від генератора до власної електростанції
Дизельні генератори залишаються першою лінією захисту, але їхні обмеження добре відомі. Як нагадує київське видання life.kyiv.ua, автономні генератори потребують пального, обслуговування й безпечної експлуатації, тому повністю замінити мережу вони не здатні.
Через це великі гравці ринку роблять ставку на гібридні рішення. Мережа «Епіцентр» ще у 2024 році повідомляла, що сонячні станції на дахах трьох київських і двох вінницьких торговельних центрів загальною потужністю близько 6 МВт дозволили покривати приблизно 30% їхніх потреб в електроенергії. Окремо компанія запустила станцію потужністю понад 1 МВт на даху ТЦ на вулиці Бальзака в Києві.
Dragon Capital восени 2025 року заявляла про плани довести сумарну потужність сонячних станцій на своїх об’єктах до 5 МВт до кінця 2026 року, зокрема з установками на торговельних центрах у Києві. Сонячна генерація вдень знижує витрати на мережеву електроенергію, а в поєднанні з накопичувачами допомагає згладжувати перехід на резервне живлення.
Досвід Львова: автономність як конкурентна перевага
Те, наскільки енергетична стійкість впливає на економіку торговельного об’єкта, добре видно на прикладі Львова. Роксолана Пиртко, СЕО ТРЦ «Роксолана» та СТРЦ «Spartak», адвокатка і фахівчиня з аналітики комерційної нерухомості, керує «Роксоланою» з 2014 року, а «Spartak» — з 2019-го. Вона має понад десятирічний досвід управління великими комерційними об’єктами та роботи з міжнародними брендами.
Коментуючи виданню «Подробиці» ситуацію на ринку комерційної нерухомості Львова, Роксолана Пиртко навела показовий контраст між двома об’єктами. У «Spartak» тоді залишалися вільними близько 20% площ, а будівництво другої черги відклали до завершення воєнного стану. Натомість у «Роксолані» частка порожніх приміщень становила лише 10%. Причину вона пояснила прямо:
«Стабільність вдалося втримати завдяки інвестиціям у генератори та автономні системи».
Водночас Роксолана Пиртко тверезо оцінює межі таких рішень: за її словами, на заповнюваність також впливають скорочення в ІТ-секторі, мобілізація та зменшення іноземних замовлень. Тобто автономність не скасовує ринкових ризиків, але дає об’єкту запас міцності, якого бракує конкурентам.
Свої погляди на енергоефективність вона формує й на основі міжнародного досвіду. Аналізуючи, як сонячна енергетика змінює архітектуру Об’єднаних Арабських Еміратів, експертка наголошувала, що там технології працюють на практичну ефективність, а не на імідж. Для ОАЕ, за її словами, енергоефективність — «не модна тенденція, а питання виживання». Українському бізнесу ця логіка зараз зрозуміла як ніколи, хоча причини інші: не спека й дефіцит води, а удари по енергосистемі.
Ще одна теза Роксолани Пиртко стосується міст загалом: у своєму блозі вона писала, що інфраструктура є не тлом для бізнесу, а його економічною основою. Енергетика — частина цієї інфраструктури, і торговельний центр, здатний працювати під час відключень, стає для району точкою стабільності.
Що бізнес може зробити вже зараз
Досвід ринку дозволяє виділити кілька кроків, які мають сенс для об’єктів різного масштабу — від невеликого магазину до великого ТРЦ:
- Енергоаудит. Розуміння, які системи споживають найбільше, дозволяє визначити, що саме має працювати від резервного живлення, а що можна вимкнути без шкоди для відвідувачів.
- Зниження споживання. Модернізація освітлення, вентиляції та кліматичних систем зменшує потрібну потужність резервних джерел, а отже, і вартість автономності.
- Власна генерація. Сонячні станції на дахах і паркінгах знижують рахунки в денні години та зменшують залежність від мережі.
- Накопичення енергії. Системи зберігання дозволяють перейти на резерв без перерви в роботі й зменшити кількість годин роботи генераторів.
- Генератори з чітким регламентом. Запас пального, регулярне обслуговування та заздалегідь узгоджений з орендарями порядок розподілу навантаження.
Опалювальний сезон лише починається, а, за оцінками експертів, ситуація в енергосистемі залежатиме від інтенсивності атак і швидкості ремонтів. У цих умовах торговельні центри та бізнес, які інвестували в енергоефективність і автономність заздалегідь, отримують не лише змогу працювати, а й довіру орендарів і відвідувачів.
