- Російські атаки на цивільну інфраструктуру, зокрема дата-центри Києва, мають на меті тиск на суспільство та економіку.
- За рішенням Ставки Верховного Головнокомандувача посилюється захист дата-центрів та об’єктів критичної інфраструктури зв’язку.
- Пошкодження інфраструктури призводять до зростання витрат провайдерів та можуть вплинути на вартість послуг інтернету.
- Масштабний блекаут зв’язку в Україні є малоймовірним через високу диверсифікацію ринку.
Російські удари по цивільній інфраструктурі України, зокрема по дата-центрах у Києві, спрямовані на створення тиску на суспільство та економіку. Ці дії викликають необхідність посилення захисту об’єктів зв’язку та призводять до економічних наслідків для провайдерів і споживачів. Як повідомили заступники міністра цифрової трансформації Віталій Балашов та Станіслав Прибитько в інтерв’ю «РБК-Україна», наслідки таких атак є значно ширшими, оскільки дата-центри забезпечують функціонування провайдерів, телемовлення, вебсайтів, онлайн-сервісів компаній та міських систем.
Посилення захисту критичної інфраструктури
У відповідь на атаки, за рішенням Ставки Верховного Головнокомандувача від , в Україні посилюється захист дата-центрів та об’єктів критичної інфраструктури зв’язку. Віталій Балашов зазначив, що постраждалі компанії відновлюють роботу з резервних потужностей, а захист об’єктів зв’язку є пріоритетом.
Атаки на дата-центри у Києві спричинили точкові перебої в інших регіонах країни, оскільки цифрові сервіси міських систем чи компаній часто розміщені на столичних серверах. Ураження хостинг-провайдерів призводило до тимчасових збоїв у роботі сайтів, банківських додатків, міських онлайн-табло та відеоплеєрів державних мовників.
Деякі об’єкти вдалося оперативно відновити з резервних майданчиків. Однак окремі дата-центри зазнали критичних руйнувань, і їхні потужності доведеться відбудовувати наново в інших місцях. Держава та бізнес реалізують стратегію трирівневого захисту даних, що включає перенесення обладнання під землю, дублювання сервісів за кордон та перехід у хмарні сховища.
Економічні наслідки та ймовірне зростання тарифів
За словами посадовців, повний тотальний блекаут зв’язку в Україні є малоймовірним. Це пояснюється високою диверсифікацією ринку, який налічує сотні операторів та провайдерів. Пошкодження окремих вузлів ворожими ударами мають локальний та тимчасовий характер.
Водночас, у Міністерстві цифрової трансформації зауважують, що регулярне знищення обладнання змушує провайдерів постійно закуповувати нову техніку, будувати резервні маршрути та встановлювати генератори. Зростання витрат на відновлення та підтримку мереж в умовах війни може стати причиною зміни вартості послуг інтернету для кінцевих споживачів.
«Якщо вартість послуг і змінюватиметься, це насамперед пов’язано зі зростанням витрат на підтримку та відновлення мереж в умовах війни. Усе це потрібно для того, щоб люди залишалися на зв’язку», — пояснив Станіслав Прибитько.
Підготовка до відключень світла та рекомендації для споживачів
Наразі 92% базових станцій мобільних операторів здатні працювати до 8 годин від акумуляторів, а 68% забезпечені генераторами для автономної роботи понад три доби. В усіх областях уже проведені навчання щодо оперативної підтримки мереж під час знеструмлень.
Для збереження стабільного доступу до мережі під час блекаутів фахівці Мінцифри рекомендують:
- Підключити інтернет за технологією xPON: вона дозволяє користуватися домашнім інтернетом без світла, зажививши лише роутер від павербанка.
- Використовувати дві SIM-карти: для дзвінків діє національний роумінг, а дві картки різних операторів забезпечують додатковий варіант для мобільного інтернету.
- Розглядати Starlink як кризовий варіант: супутниковий інтернет потребує прямого доступу до неба, тому його встановлення у квартирах багатоквартирних будинків є технічно складним.
Нагадаємо, наприкінці російські війська завдали серії атак по київських дата-центрах та хостинг-провайдерах, що спричинило тимчасові збої у роботі банківських додатків, цифрових сервісів «Суспільного», сайтів та міських табло транспорту в кількох регіонах України. Попри руйнування окремих серверних потужностей, більшість компаній оперативно перейшли на резервні майданчики, як зазначається у матеріалі kyiv24.news.
