Запит на публічну інформацію — найпростіший легальний спосіб отримати від влади документ, якого немає у відкритому доступі. Скільки коштував ремонт вашого двору, які документи має забудовник під вікнами, чому вирубали сквер — на все це чиновники зобов’язані відповісти за п’ять робочих днів. Пояснюємо, як це працює, і даємо готовий шаблон.
Коротко
- Відповідь мають надати за п’ять робочих днів; у виняткових випадках строк подовжують до 20 днів із письмовим обґрунтуванням.
- Пояснювати, навіщо вам ця інформація, не потрібно — закон цього не вимагає.
- Запит на інформацію і звернення громадян — різні речі з різними строками; плутанина між ними коштує вам 25 днів очікування.
- Подати запит до КМДА можна онлайн, поштою, особисто або навіть усно телефоном.
Що таке запит на публічну інформацію
Закон України «Про доступ до публічної інформації» виходить із простої логіки: усе, що створили органи влади за бюджетні гроші, належить суспільству. Тому будь-яка людина може попросити копію документа, і розпорядник зобов’язаний її надати — або письмово пояснити, чому не може.
Розпорядниками є не лише міністерства й міськради. Це також районні адміністрації, комунальні підприємства, школи, лікарні, будь-які юридичні особи, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а також організації, яким держава делегувала повноваження.
Ключове, що варто засвоїти одразу: ви маєте право звернутися із запитом незалежно від того, стосується ця інформація особисто вас чи ні. Обґрунтовувати інтерес не треба. Чиновник не може вимагати пояснень, навіщо вам ця довідка.
Головна помилка: запит чи звернення
На цьому спотикається більшість людей, і різниця тут принципова.
Запит на інформацію — це коли ви просите вже наявний документ: рішення, договір, кошторис, акт, протокол. Ви не просите нічого робити — лише надати копію того, що вже лежить у шафі. Строк відповіді: п’ять робочих днів.
Звернення громадян — це коли ви просите щось зробити: полагодити дах, розібратися з ситуацією, вжити заходів, або висловлюєте пропозицію чи скаргу. Строк розгляду: до 30 днів.
Практичний висновок: якщо ви напишете «прошу розібратися, чому у дворі не завершений ремонт», це звернення, і чекатимете місяць. Якщо напишете «прошу надати копію договору підряду та актів виконаних робіт щодо капітального ремонту за адресою такою-то» — це запит, і відповідь має прийти за п’ять днів. Формулювання визначає строк.
Що реально можна запитати
Кілька прикладів, які працюють для звичайного киянина.
Двір і будинок. Копія договору на капітальний ремонт, акти виконаних робіт, кошторис, гарантійні зобов’язання підрядника. Перелік робіт, запланованих на цей рік у вашому будинку.
Забудова поруч. Містобудівні умови та обмеження на конкретну ділянку, рішення про передачу землі, витяг із детального плану території. Це найдієвіший інструмент, коли під вікнами раптово з’явився паркан.
Сквер і дерева. Дозвіл на видалення зелених насаджень, акт обстеження, рішення про благоустрій території.
Школа й лікарня. Кошториси, договори на харчування, результати перевірок. Заклади, що фінансуються з бюджету, — теж розпорядники інформації.
Укриття. Дані про тип, місткість і стан конкретної захисної споруди — інформація, якої часто бракує на офіційних мапах.
Що має містити запит
Закон вимагає лише три речі, і це вичерпний перелік:
- Ваше ім’я, поштова адреса або адреса електронної пошти, а також номер телефону.
- Загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа — якщо ви їх знаєте.
- Підпис і дата — якщо запит подається у письмовій формі.
Усе. Ні пояснення мети, ні копії паспорта, ні обґрунтування «чому саме вам» закон не передбачає. Вимога надати щось понад цей перелік є незаконною.
Готовий шаблон
Скопіюйте й підставте свої дані:
Розпоряднику інформації: [назва органу]
Запитувач: [прізвище, ім’я, по батькові], адреса: [поштова або електронна], телефон: [номер]
ЗАПИТ НА ІНФОРМАЦІЮ
Відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» прошу надати мені копії таких документів:
1. [Конкретний документ — наприклад: договору підряду на капітальний ремонт прибудинкової території за адресою вул. Прикладна, 10, укладеного у 2026 році].
2. [Актів виконаних робіт за цим договором].
Відповідь прошу надати у визначений законом строк на адресу електронної пошти: [ваш e-mail].
[Дата]. [Підпис]
Порада з практики: формулюйте пункти максимально конкретно й нумеруйте їх. Розмите «прошу надати інформацію про ремонт» дає чиновнику простір відповісти загальними фразами. Пронумерований перелік документів такого простору не лишає.
Куди подавати в Києві
До КМДА та її департаментів. Найзручніше — через онлайн-форму на офіційному порталі Києва в розділі «Публічна інформація». Там же вказані актуальна електронна адреса й телефони: вона змінювалася, тож перевіряйте на сайті, а не в старих інструкціях. Поштою: вул. Хрещатик, 36, 01001, Київ, із позначкою «Запит на інформацію» на конверті. Особисто — на Хрещатику, 36, у понеділок–четвер з 8:00 до 17:45, у п’ятницю до 15:45. Запит можна подати навіть усно телефоном.
До Київради. Це окремий розпорядник зі своїм каналом — сайт kmr.gov.ua має власну форму електронного запиту, а відділ по роботі із запитами розташований на Хрещатику, 36, кабінет 105. Якщо вас цікавлять рішення депутатів чи матеріали постійних комісій, писати треба саме сюди.
До районної адміністрації. Питання конкретного двору, школи чи ремонту найшвидше вирішуються на рівні району — контакти є на сайті вашої РДА.
Дублювати той самий запит різними каналами не потрібно: це не пришвидшить відповідь, а лише створить плутанину з реєстрацією.
Строки
П’ять робочих днів — базовий строк відповіді з дня отримання запиту.
До 20 робочих днів — якщо запит стосується великого обсягу інформації або потребує пошуку серед значної кількості даних. Але тут є важлива деталь: розпорядник зобов’язаний письмово повідомити вас про продовження і обґрунтувати його протягом перших п’яти робочих днів. Мовчання й раптова відповідь на 19-й день — це вже порушення.
48 годин — якщо інформація потрібна для захисту життя чи свободи людини, стосується стану довкілля, якості харчових продуктів, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій. Це прискорений строк, про який мало хто знає, — і на нього варто прямо посилатися в тексті запиту, якщо ваша ситуація підпадає під цей перелік.
Якщо відмовили або мовчать
Закон окремо перелічує, що саме можна оскаржити: відмову, відстрочку, ненадання відповіді, надання недостовірної або неповної інформації, несвоєчасне надання, а також невиконання обов’язку оприлюднювати інформацію.
Зверніть увагу на формулювання «неповна інформація». Найпоширеніша тактика — відповісти формально: замість запитаних копій документів надіслати переказ своїми словами або відповісти лише на один пункт із трьох. Це так само підстава для оскарження, як і пряма відмова.
Шляхів оскарження три: до керівника розпорядника, до вищого органу або одразу до адміністративного суду. Паралельно можна звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини — Секретаріат омбудсмана здійснює контроль за дотриманням права на доступ до інформації.
П’ять помилок, яких варто уникнути
- Формулювати як прохання «розібратися». Це перетворює запит на звернення і подовжує строк із 5 днів до 30.
- Просити «інформацію» замість документів. Просіть копії конкретних актів, договорів, рішень — тоді вам не нададуть переказ.
- Писати не тому розпоряднику. Якщо помилилися, запит мають переслати за належністю протягом трьох робочих днів — але це втрачений час.
- Пояснювати, навіщо вам це. Закон не вимагає, а зайві пояснення іноді провокують спробу відмовити.
- Не зберігати підтвердження. Зробіть скриншот форми або збережіть лист із датою: без доказу відправлення оскаржувати мовчання складніше.
Навіщо це вам
Запит на публічну інформацію — не журналістський інструмент, а звичайне право кожного. У 2024 році лише до профільного управління КМДА надійшло понад три тисячі запитів, і більшість із них — від звичайних людей, а не редакцій.
П’ять робочих днів і кілька абзаців тексту часто дають більше, ніж місяці обговорень у чатах будинку. А отримані документи — це вже фактура: з нею можна йти до депутата, до прокуратури або до журналістів.
