Київ переглянув свій План стійкості, що передбачає комплекс заходів для забезпечення функціонування міста в умовах криз. Завдяки оптимізації переліку та пріоритетності проєктів, загальна вартість Плану була зменшена з 67 млрд грн до 37 млрд грн.
- Вартість Плану стійкості Києва зменшено з 67 млрд грн до 37 млрд грн.
- Оптимізація здійснена шляхом перегляду пріоритетності заходів та виключення проєктів, запланованих на .
- Основні напрямки не змінилися: захист критичної інфраструктури, резервне живлення, когенерація та резервне теплопостачання.
- Залучено понад 10 млрд грн на реалізацію заходів, включно з кредитом Ощадбанку на 2,5 млрд грн.
- Готовність заходів із захисту інфраструктури перевищує 60-65%.
Оптимізація Плану стійкості столиці
Про корективи повідомив Петро Пантелеєв, виконувач обов’язків першого заступника голови КМДА (Київська міська державна адміністрація — орган місцевої виконавчої влади в місті Києві). За його словами, початковий варіант Плану, підготовлений у березні та презентований на засіданні РНБО (Рада національної безпеки і оборони України), було переглянуто з урахуванням реальних можливостей фінансування з міського та державного бюджетів.
З актуальної версії Плану виключили проєкти, реалізація яких планувалася на . Водночас були визначені пріоритетні заходи, які мають бути виконані до .
«План ніяким чином не змінився концептуально. Йде робота по чотирьох основних загальнодержавних напрямках», — зазначив Пантелеєв.
Серед ключових напрямків залишаються інженерно-технічний захист критичної інфраструктури, створення резервного живлення для систем водо- та теплопостачання, розвиток когенераційних потужностей та формування резервних систем теплопостачання. Окремо включені проєкти, що враховують специфіку Києва, зокрема відновлення об’єктів критичної інфраструктури, пошкоджених внаслідок російських обстрілів, а також підготовка закладів соціальної сфери та охорони здоров’я до роботи в умовах надзвичайних ситуацій.
Фінансування та акумульовані кошти
Для реалізації Плану Київ активно залучає кошти міжнародних фінансових інституцій та державних банків. Наразі вже залучено близько 5 млрд грн кредитних коштів. Зокрема, 2,5 млрд грн було отримано як кредит від Ощадбанку. Ці кошти вже спрямовані до бюджету розвитку Києва для реалізації заходів Плану стійкості. Кредитний договір діятиме до .
Загалом місто акумулювало понад 10 млрд грн на виконання заходів Плану. Приблизно стільки ж коштів, за словами Пантелеєва, виділила держава.
Стан реалізації заходів
За інформацією Петра Пантелеєва, рівень готовності заходів з інженерно-технічного захисту критичної інфраструктури становить понад 60%, а відновлення пошкодженої інфраструктури — 65%.
У Києві вже збудовано близько 65 МВт когенераційних потужностей та понад 16 МВт дизельних електростанцій. До місто прагне довести потужність когенерації до 200 МВт. Обладнання для всіх об’єктів, де планується встановлення когенераційних установок, вже доставлено, тривають монтажні та пусконалагоджувальні роботи.
Важливим напрямком є створення резервної системи теплопостачання. Київ планує побудувати близько 1600 МВт розподіленої теплової генерації, що включає модульні та окремі котельні, а також модернізацію існуючих джерел тепла. Пантелеєв підкреслив, що резервні джерела електроенергії та когенерація передусім мають забезпечувати критичну інфраструктуру. Повне заміщення міського споживання альтернативною генерацією наразі неможливе, оскільки зимове споживання Києва може сягати близько 1950 МВт.
Передісторія формування Плану стійкості
Згідно з матеріалом suspilne.media, РНБО затвердила плани стійкості для всіх областей та обласних центрів, за винятком Києва, якому був наданий додатковий тиждень на доопрацювання. Київська міська рада з другої спроби ухвалила план енергостійкості столиці.
Київ представив комплексний план енергостійкості на засіданні Координаційного центру РНБО. Тоді загальний бюджет плану становив 61,6 млрд грн.
План мав три складові:
- Перша охоплювала критично важливі заходи, які місто могло реалізувати власними силами, включно з відновленням та захистом пошкоджених об’єктів генерації, резервним живленням систем тепло- і водопостачання, ремонтом тепломереж, розвитком когенерації та сонячної генерації.
- Друга передбачала додаткові заходи, які місто зможе реалізувати після визначення джерел фінансування.
- Третя охоплювала проєкти, для яких були потрібні зміни до законодавства та залучення ресурсів центральної влади, зокрема резервне живлення теплопостачання, посилення стійкості електромережі, децентралізацію опалення, ремонт і фізичний захист ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6.
Початковий план також передбачав захист 57 об’єктів критичної інфраструктури та встановлення понад 200 МВт додаткової генерації до . КМДА повідомила про початок підготовки до наступного опалювального сезону та реалізацію заходів плану, акцентуючи на відновленні енергетичних об’єктів, розвитку когенерації та збільшенні резервних джерел живлення.
