Бортницька станція аерації є критично важливим об’єктом інфраструктури, що забезпечує очищення стічних вод для Києва та десяти населених пунктів Київської області. Серед них — Вишгород, Ірпінь, Вишневе, Чабани, Коцюбинське, Гатне, Софіївська та Петропавлівська Борщагівки, Гнідин і Щасливе. Ця станція щодоби обробляє сотні тисяч кубометрів стоків, і наразі не існує резервної системи для її функціонування.
Вразливі місця та потенційні загрози
За даними видання mykyivregion.com.ua, російські війська не зосереджуються на руйнуванні масивних бетонних конструкцій станції. Натомість, удари спрямовані на найбільш вразливі елементи, що забезпечують її роботу. До них належать системи електроживлення, насосні станції, розподільчі пристрої та обладнання для керування технологічними процесами.
Навіть короткочасне відключення електроживлення, тривалістю в кілька діб, здатне зупинити процес біологічного очищення стічних вод. Відновлення повноцінної роботи після такої зупинки може зайняти тижні, навіть якщо значних пошкоджень самих споруд вдасться уникнути.
Катастрофічні наслідки для міста та регіону
Експерти попереджають, що повна зупинка Бортницької станції створить значні ризики для столичної каналізаційної системи. Це може призвести до:
- підтоплення колекторів;
- затоплення підвальних приміщень;
- порушення роботи лікарень та інших об’єктів інфраструктури.
Крім того, існує висока ймовірність потрапляння неочищених стічних вод до річки Дніпро. Це становить пряму загрозу, оскільки Дніпро є джерелом питного водопостачання для низки українських міст, розташованих нижче за течією.
Окрему небезпеку становлять можливі епідеміологічні наслідки. Зокрема, йдеться про поширення кишкових інфекцій. Додаткові ризики пов’язані з муловими полями, де протягом десятиліть накопичувалися відходи очищення.
Шляхи захисту та довгострокові рішення
На думку Віктора Тарана, необхідно вжити максимальних заходів для захисту критичної інфраструктури. Це включає укриття ключових вузлів, забезпечення резервного електроживлення, створення запасів необхідного обладнання та посилення протиповітряної оборони.
Повністю убезпечити всі подібні об’єкти від балістичних ударів неможливо. Саме тому довгостроковим рішенням має бути ураження пускових установок, виробництва та логістики ракет на території росії, адже лише так можна суттєво зменшити загрозу повторних атак на критичну інфраструктуру України.
Експерт наголошує, що лише такий підхід може забезпечити стабільну безпеку українських об’єктів.
