Масований ракетний удар Російської Федерації по логістичній інфраструктурі Київської області став однією з найвідчутніших подій для українського ритейлу за час повномасштабної війни. Під вогнем опинилися значні складські комплекси та розподільчі центри, через які щоденно здійснювалося переміщення десятків тисяч тонн товарів, призначених для столиці та центральних регіонів.
- Понад 260 тисяч квадратних метрів складських площ на Київщині зруйновано від початку повномасштабного вторгнення.
- Атаки на логістичну інфраструктуру призводять до збільшення витрат бізнесу на пальне та перевезення.
- Очікується зростання цін на окремі товари та можливі затримки поставок.
- Експерти не прогнозують загального дефіциту товарів, але зазначають про нерівномірне постачання.
- Уряд України працює над механізмами підтримки логістичної галузі у співпраці з бізнесом.
Масштаби руйнувань логістичної інфраструктури
У ніч проти російські війська здійснили атаку на складські комплекси, розташовані в передмісті Києва. За попередніми оцінками, внаслідок цього було знищено щонайменше 100 тисяч квадратних метрів складських площ.
Пошкоджень зазнали логістичні центри, які забезпечували безперебійну роботу великих українських торговельних мереж. Серед постраждалих операторів роздрібної торгівлі:
- «Сільпо»;
- Novus;
- «Епіцентр»;
- Rozetka.
За оцінками ринку, цей удар призвів до втрати значної частини сучасних складських площ Київського регіону. Сукупний обсяг зруйнованої логістичної нерухомості на Київщині перевищив 260 тисяч квадратних метрів, враховуючи попередні атаки, що знищили близько 160 тисяч квадратних метрів складів.
Роль розподільчих центрів у системі постачання
Розподільчі центри є ключовою ланкою у функціонуванні всієї системи постачання товарів. Саме сюди виробники доставляють свою продукцію, після чого вона сортується та прямує до магазинів, поштоматів або пунктів видачі.
Через один сучасний логістичний комплекс щоденно проходять:
- продукти харчування;
- побутова хімія;
- товари для дому;
- електроніка;
- будівельні матеріали;
- онлайн-замовлення.
Зупинка роботи навіть одного великого складу вимагає повної зміни маршрутів доставки, що суттєво ускладнює логістичні процеси.
Дефіцит складських площ та адаптація
Проблема полягає не лише у фізичних руйнуваннях. Як зазначається у матеріалі www.44.ua, за словами директора департаменту ринків капіталу Expandia Ярослава Горбушка, наразі знайти великі вільні складські площі практично неможливо.
«Якщо компанія захоче зараз орендувати окремий склад площею 10 тисяч квадратних метрів, вона не зможе цього зробити. На ринку зараз немає окремих складських блоків, тільки невеликі майданчики в основних орендарів».
Фактично компаніям доведеться працювати в умовах дефіциту логістичних площ, розподіляючи товари між різними, часто меншими, складами.
Зміни у логістиці та постачанні товарів
Після втрати центральних складів компанії змушені перебудовувати всю систему постачання. Ймовірно, товари до Києва тепер доставлятимуть із розподільчих центрів, розташованих в інших регіонах країни. Це спричинить низку наслідків:
- збільшення відстані перевезень;
- вищі витрати на пальне;
- більша кількість вантажних автомобілів на маршрутах;
- додаткове навантаження на водіїв;
- збільшення часу доставки.
Окремою проблемою залишається тривала нестача водіїв вантажного транспорту, про яку бізнес вже давно сигналізує.
Адаптація бізнесу та можливі наслідки для цін
Українські компанії вже мають досвід адаптації після масштабних ударів по логістичній інфраструктурі. Прикладом є мережа «АТБ», яка після руйнування одного з найбільших складів у Дніпрі змогла оперативно перебудувати постачання, використовуючи резервні майданчики та власний автопарк. Проте, навіть у таких випадках, спостерігалося тимчасове скорочення запасів окремих товарів, переважно не першої необхідності (снеки, напої тощо).
Експерти не прогнозують порожніх полиць у магазинах. Однак, у короткостроковій перспективі можливі:
- локальна нестача окремих товарів;
- нерівномірне постачання між магазинами;
- затримки із поповненням полиць;
- довша доставка інтернет-замовлень.
Втрата великих логістичних центрів змушує компанії нести додаткові витрати, включаючи оренду кількох складів замість одного, дублювання логістичних маршрутів, збільшення транспортних витрат, створення резервних запасів та інвестиції у відновлення. Ці фактори формують додаткову собівартість доставки продукції. Хоча бізнес може тимчасово компенсувати частину цих витрат власними ресурсами, у довгостроковій перспективі уникнути перегляду цін буде складно. Найбільше ризикують подорожчати товари, доставка яких вимагає складної логістики або дотримання температурного режиму.
Реакція уряду
Після ракетного удару уряд заявив про намір спільно з бізнесом розробити рішення для стабілізації роботи логістичної галузі. Прем’єр-міністр України Сергій Корецький повідомив, що уряд терміново організує зустрічі з представниками бізнесу для опрацювання рішень, які забезпечать безперервну роботу логістичних та торгових підприємств у відповідь на російський ракетний терор. Міністерство економіки отримало відповідні доручення. Очікується, що йтиметься про механізми підтримки критичної логістичної інфраструктури та пришвидшення її відновлення.
Прогнози для споживачів
Найближчим часом споживачі навряд чи відчують різке зростання цін або масове зникнення товарів з полиць. Великі торговельні мережі мають значний досвід роботи в умовах війни та розроблені резервні механізми постачання. Однак, наслідки руйнування логістичних центрів можуть проявитися поступово. Якщо витрати на транспортування, оренду нових складів та відновлення інфраструктури залишатимуться високими, бізнес буде змушений поступово включати їх у кінцеву вартість товарів. Таким чином, найбільш відчутними наслідками удару можуть стати не дефіцит продуктів, а повільне зростання цін, довші терміни доставки онлайн-замовлень та періодичні перебої з наявністю окремих категорій товарів у різних регіонах країни.
